Допомога має бути адресною малозабезпеченим людям

Що ж являє собою адресна допомога та які переваги її запровадження замість системи пільг?

Адресна допомога – це форма соціальної допомоги, яку держава надає персонально малозабезпеченим працездатним чи непрацездатним громадянам, враховуючи потреби конкретної людини.

“Адресність” допомоги полягає в тому, що її отримує конкретна людина, яка має право на неї відповідно до встановлених законодавством критеріїв і довела це право через надання відповідних документів.  

Загалом можна визначити  переваги адресної допомоги порівняно з пільгами, а саме:

- адресна допомога краще забезпечує соціальну справедливість, оскільки неодмінною умовою її надання є малозабезпеченість. Отже, держава підтримуватиме лише тих, хто найбільше цього потребує;

- адресна допомога ефективніша, оскільки цільовий характер адресної допомоги дає змогу не розпорошувати ресурси, а спрямовувати їх тим особам і на ті цілі, які є пріоритетними. Це дає можливість збільшити підтримку найнужденніших за інших рівних умов;

- адресна допомога сприяє економії, оскільки завжди обмежена на відміну від пільг, обсяги споживання яких не завжди нормовані;

- вартість адресної допомоги для бюджету може бути чітко підрахована.

В Україні про введення адресної допомоги замість пільг у владі почали говорити вже давно. Проте від слів до діла має намір перейти новий Прем’єр-міністр Яценюк у 2014 році. Чиновники порахували і вирішили, що пільговики є тягарем для українського бюджету. За своїм соціальним статусом право на пільги має 31% населення України. Щороку на потреби пільговиків виділяється 22-23 млрд. грн. Проте різниця між фактичним фінансуванням і тим, що передбачено законом, складає 12-13 млрд. грн. А будь-який дефіцит, як відомо, створює підгрунтя для корупції і зловживань. Крім того, таке фінансове навантаження навряд чи зможе потягнути бюджет будь-якої європейської країни. Тому чиновникам доводиться вибирати між підтримкою окремої групи населення і розвитком економіки в цілому.

Взагалі існує чимало противників і прибічників заміни пільг адресною допомогою. Ті, що „проти”, здебільшого апелюють тим, що за їх підрахунками, збідніє населення України. Чимало пільговиків можуть взагалі опинитися без грошової допомоги. Адже кошти на адресну допомогу в бюджет не завжди закладаються в достатній кількості.

Прибічники ж „адресної” реформи говорять про чисельні зловживання на „пільговому полі”.  Наприклад, у нас в країні 18 млн. осіб мають пільги та видані посвідчення 26 млн. Тобто, деякі люди мають два або три якихось пільгових свідоцтва. Ось приклад того, що стало серйозним моментом  конфліктності у чорнобильців. Коли через два роки після ліквідації аварії на ЧАЕС оформилося ліквідаторами близько 680 тис. чоловік, а на сьогоднішній момент їх вже - 1 млн. 200. За логікою речей, частина людей, які були хворі, могли, на жаль, померти, а їх кількість збільшилася. Це приклад того, що люди різними способами, отримували ці посвідчення не законно.

— Інша ситуація на селі. Адже чимало сільських пенсіонерів, чорнобильців чи інвалідів не в змозі користуватися пільгами в достатній кількості, а зайві 150-200 грн., певно, нікому не завадять. Крім того, як бути пільговику, який роками прикутий до ліжка? В транспорті він не їздить, а на ліки гроші потрібні...

Слід мати на увазі, що адресна допомога в Україні вже існує у вигляді субсидій за комунальні послуги а механізм її надання – законодавчо закріплений. Саме це і дає нам сьогодні право судити про те, які будуть наслідки заміни всіх існуючих пільг.