Багато хто з нас, проходячи ввечері неосвітленою вулицею і спотикаючись об ями на асфальті, починає лаяти усіх навколо, починаючи від двірника, котрий не підмів недопалки з тротуару і закінчуючи Президентом, який припустив оцей бардак в країні. Трапляється це через те, що ми відокремлюємо себе від держави, вважаючи що держава – це дещо абстрактне, щось, що винне громадянам, оскільки громадяни сплачують податки. До певної міри це так, але громадянин відрізняється від просто платника податків тим, що має право і обов’язок направляти діяльність державного апарату на суспільне і в тому числі своє благо. Якщо ж він цього не робить, то несе частку відповідальності за той безлад, який його оточує.