Вентиляція в медичних закладах: чому чисте повітря в лікарні — питання безпеки, а не лише комфорту

Коли ми заходимо до поліклініки, стоматології чи приватного медичного центру, то зазвичай оцінюємо чистоту, температуру в приміщенні, відсутність сторонніх запахів. Про те, звідки надходить повітря, куди воно рухається далі та що відбувається з ним перед подачею в кабінет, замислюються хіба що проєктувальники та інженери.

У медичному закладі ці невидимі процеси мають значно більше значення, ніж здається. Тут недостатньо просто «провітрити кімнату». Система повинна забезпечувати необхідний повітрообмін і водночас не створювати умов, за яких повітря із зон з потенційним забрудненням потраплятиме туди, де вимоги до чистоти вищі.

Під час підготовки матеріалу я звернувся за консультацією до Богдана Березенського, технічного експерта з кондиціонування та вентиляції Венкон. І одна з важливих речей, на яку він звернув увагу: у медичному закладі не можна розглядати вентиляцію окремо від функції конкретного приміщення.

Чому відкрите вікно не вирішує питання вентиляції

У квартирі або невеликому офісі ми звикли діяти просто: стало душно — відкрили вікно. У лікарні такий підхід не може бути основним способом організації повітрообміну.

Природне провітрювання залежить від погоди, температури на вулиці, сили й напрямку вітру. Воно не дозволяє точно визначити, скільки повітря потрапить до приміщення, яким буде напрямок його руху та наскільки добре воно очищене.

Особливо це важливо там, де поруч розташовані приміщення з різними санітарними вимогами.

«У житловому приміщенні ми часто сприймаємо вентиляцію насамперед як боротьбу із задухою та надлишком CO₂. У медичному закладі цього недостатньо. Потрібно розуміти, звідки повітря надходить, як воно очищується і куди переміщується далі», — пояснює Богдан Березенський.

Саме тому для медичних будівель проєктують керований повітрообмін, а параметри системи визначають не приблизно, а відповідно до призначення приміщень та нормативних вимог.

«Чисті» й «брудні» зони: повітря також має свій маршрут

Одна з речей, яка найбільше відрізняє лікарню від звичайного громадського приміщення, — необхідність контролювати не тільки кількість, але й напрямок руху повітря.

Умовно можна уявити дві сусідні зони. Перша має підвищені вимоги до чистоти, друга — потенційно може бути джерелом забруднення. Якщо система спроєктована неправильно, повітря може переміщуватися між ними у небажаному напрямку.

Тому в одних приміщеннях створюють умови, за яких повітря рухається назовні до суміжних зон, а в інших, навпаки, важливо не допустити його виходу за межі контрольованої ділянки.

Наприклад, принципи вентиляції операційної та ізоляційного приміщення для пацієнтів з аерогенними інфекціями відрізняються. Саме тому копіювати одну й ту саму схему на весь поверх не можна.

Докладніше про те, як має бути організована вентиляція в медичних закладах, фахівці Венкон розбирають окремо для лікарень, стоматологій, лабораторій, аптек та інших приміщень.

Одна будівля — різні вимоги до повітря

Навіть у межах однієї лікарні є приміщення, завдання вентиляції в яких суттєво різняться.

Чинний в Україні ДБН В.2.2-10:2022 передбачає для будівель закладів охорони здоров'я припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням або визначені нормами комбіновані рішення. Окремо закладено принцип, за яким система не повинна допускати перетікання повітря з «брудних» зон до «чистих».

Тому фраза «поставимо потужніший вентилятор» у цьому випадку практично нічого не вирішує. Потрібен проєкт, у якому різні приміщення розглядають як частини однієї системи.

Фільтр важливий, але вентиляція — це не тільки фільтр

Ще одна поширена помилка — зводити якість вентиляції до класу встановленого фільтра. Насправді навіть дуже ефективна фільтрація не компенсує неправильно організований повітрообмін.

Результат залежить від комплексу рішень:

• об'єму припливного та витяжного повітря;

• розташування точок його подачі й видалення;

• напрямку перетікання між приміщеннями;

• ступенів фільтрації;

• герметичності системи;

• контролю температури та вологості;

• роботи автоматики;

• рівня шуму;

• своєчасного сервісного обслуговування.

HEPA-фільтрація, яку часто згадують у контексті медицини, також не є універсальним рішенням для будь-якого кабінету. Необхідний рівень очищення визначається призначенням приміщення та проєктом.

Те саме стосується рекуперації тепла. Намагання повернути частину теплової енергії витяжного повітря саме по собі логічне, але конкретна схема повинна відповідати вимогам тієї зони, де її планують використовувати.

Де можуть застосовуватися локальні рішення з рекуперацією

Тут важливо не змішувати професійну вентиляцію спеціалізованих медичних приміщень із вентиляцією звичайних кімнат.

У медцентрі можуть бути не тільки процедурні, операційні чи лабораторії, а й адміністративні кабінети, кімнати персоналу та інші допоміжні приміщення. Для частини таких просторів — залежно від їхнього призначення, проєкту та нормативних обмежень — можуть розглядатися компактні вентиляційні рішення.

Для локального ринку, наприклад, можна окремо подивитися, які рекуператори у Хмельницькому представлені для побутових і звичайних допоміжних приміщень.

Але переносити таке рішення без розрахунків у операційну, лабораторію, ізоляційну палату чи інше спеціалізоване медичне приміщення неправильно. Тут потрібна система, спроєктована саме під медичний об'єкт.

Це той випадок, коли одна й та сама технологія може бути доречною в одній частині будівлі та неприйнятною в іншій.

Помилки, яких пацієнт не бачить

Більшість проблем із вентиляцією приховані за стелею та стінами. Зовні все може виглядати цілком нормально.

На практиці проблемними можуть стати:

1. Об'єднання приміщень із різним призначенням в одну вентиляційну схему. Це може порушувати необхідний напрямок руху повітря.

2. Неправильне розташування припливу та витяжки. Повітря потрапляє до приміщення, але не проходить через нього так, як було задумано.

3. Розрахунок лише «за площею». Реальний повітрообмін залежить від функції кімнати, людей та обладнання.

4. Ігнорування шуму. Потужна установка біля палати або кабінету може створювати постійний дискомфорт.

5. Відсутність доступу для обслуговування. Навіть хорошу систему потрібно очищувати, перевіряти та вчасно міняти фільтри.

6. Самовільна перебудова приміщень. Після перенесення перегородок або зміни призначення кабінету стара вентиляційна схема вже може не відповідати новим умовам.

Особливо небезпечна остання ситуація. Медичний центр росте, з'являється новий кабінет, приміщення ділять перегородкою — але вентиляцію залишають такою, якою вона була до реконструкції.

Вентиляцію краще проєктувати раніше, ніж дизайнер обере стелю

Під час ремонту повітроводи легко сприймати як те, що можна «якось сховати потім». Насправді інженерні системи краще планувати одними з перших.

Заздалегідь потрібно визначити місця для вентиляційного обладнання, маршрути повітроводів, отвори та шахти, точки подачі й витяжки, можливості для сервісного доступу, електроживлення та автоматики.

Коли стелю вже змонтовано, кабінети оздоблено, а медичне обладнання встановлено, будь-яка серйозна зміна вентиляції означатиме додаткові роботи та витрати.

За словами Богдана Березенського, правильний підбір системи починається не з каталогу вентиляційних установок. Спочатку потрібно зрозуміти функцію кожної кімнати, вимоги до неї та необхідний повітрообмін, а вже після цього підбирати технічне рішення.

Що варто перевірити власнику приватної клініки

Перед відкриттям, ремонтом або розширенням медичного центру корисно відповісти щонайменше на кілька питань:

• яке точне призначення кожного приміщення;

• скільки людей одночасно можуть у ньому перебувати;

• яке медичне обладнання працюватиме всередині;

• які приміщення потрібно відокремити за повітряним режимом;

• яким повинен бути напрямок руху повітря;

• які вимоги встановлено до очищення повітря;

• де проходитимуть повітроводи;

• як буде обслуговуватися обладнання;

• чи врахований допустимий рівень шуму;

• що станеться із системою при відключенні електроживлення.

Останнє питання для України особливо практичне. Чинні будівельні норми окремо передбачають збереження необхідних параметрів вентиляції та тиску при припиненні електропостачання для низки критичних приміщень, серед яких операційні, пологові зали та певні типи ізоляційних палат.

Тому резервне живлення вентиляційного обладнання в медзакладі може бути не питанням додаткового комфорту, а частиною інженерного завдання.

Хорошу вентиляцію зазвичай не помічають

Після розмови з технічними фахівцями я щоразу приходжу приблизно до одного висновку: правильно спроєктована вентиляція рідко привертає увагу людини.

У приміщенні просто немає задухи, різких запахів і протягів. Обладнання не заважає шумом. Пацієнту не потрібно думати про повітроводи, фільтри чи перепади тиску.

Але за цією непомітністю стоять розрахунки, розділення приміщень за призначенням, автоматика, фільтрація та правильно заданий рух повітря.

Для лікарні або клініки цього не можна досягти копіюванням типової схеми з офісу чи квартири. Кожен медичний об'єкт потрібно розглядати як систему, де повітря також має рухатися за правилами.

Автор: Раміль Казаков, автор Венкон Journal.
Матеріал підготовлено за експертної участі Богдана Березенського, технічного експерта з кондиціонування та вентиляції Венкон.