Різноманітні фітнес-застосунки створювалися як помічники, проте нині психологи б’ють на сполох, адже в частини користувачів звичка стежити за собою обертається залежністю від цифр. Дані із застосунку починають впливати на емоції та поведінку людини й призводять до стану, відомого як «синдром ідеального треку».
Що таке синдром ідеального треку
Розробники фітнес-застосунків не випадково використовують різноманітні елементи гейміфікації (кільця, серії днів, значки та сповіщення тощо) – класичні прийоми, які застосовують в іграх. Вони спираються на систему дофамінової винагороди, адже наш мозок любить закривати гештальти й отримувати підтвердження «я – молодець».
Проблема в тому, що тіло не є ігровим персонажем, адже в нього є дні, коли потрібен відпочинок, є недосипання, стрес на роботі, застуда. Зазвичай застосунки цього не враховують. Для них норма однакова щодня, а будь-яке відхилення подається як невиконане завдання. Тож виникає конфлікт: організм каже «збавити оберти», а інтерфейс закликає «виконати план». Саме в цьому розриві й народжується хронічний стрес.
Ознаки, за якими можна запідозрити в себе цей стан:
- Роздратування або почуття провини, якщо не вдалося закрити всі кільця активності за день;
- Бажання пройти потрібну кількість кроків пізно ввечері, навіть через силу;
- Тривога перед сном через низький відсоток якості сну за даними застосунку;
- Відчуття, що тренування не зараховується, якщо не спалено потрібну кількість калорій;
- Порівняння своїх результатів із показниками інших людей.
Якщо кілька пунктів зі списку вам знайомі, імовірно, звичка стежити за здоров'ям уже почала працювати проти нього.
Як це може зашкодити тілу та психіці
Прагнення щодня закривати кільця активності незалежно від самопочуття підвищує ризик перевантаження м'язів і суглобів, особливо в людей, які починають займатися спортом без підготовки. Як не дивно, бажання покращити показники сну парадоксальним чином заважає засинати.
Відчутний негативний вплив помітний і в харчових звичках. Зокрема, дослідниця цифрового дієтичного середовища з Фліндерського університету (Австралія) Ізабелла Андерберг зазначає, що надмірний контроль калорій може призвести до розладів харчової поведінки (РХП) та дисморфії тіла.
Невиконана норма сприймається не як пересічна подія, а як особиста невдача. Постійні перегони за покращенням цифр забирають те саме задоволення від руху, заради якого людина взагалі почала займатися спортом чи стежити за харчуванням.
Як правильно використовувати трекер
Перш за все, використовуйте трекер як інструмент, а не як суддю. Самі по собі трекінг-застосунки не вороги. Проблема не в технології, а в способі її використання.
Ось кілька дієвих порад, які допоможуть використовувати трекери з розумом:
- Установіть цілі, відштовхуючись від свого способу життя, віку та рівня підготовки, а не від заводських налаштувань застосунку.
- Раз на тиждень можна тренуватися або гуляти, не заглядаючи на екран годинника. Це допоможе повернути зв'язок із власними відчуттями.
- Вимкніть зайві сповіщення. Їх ігнорування не зробить тренування менш ефективними, натомість знизить фоновий стрес.
- Застосунки рідко вміють відрізняти відновлення від бездіяльності. Якщо тіло просить спокою після інтенсивного тижня, це не провал, а частина тренувального процесу. Повноцінний відпочинок не менш важливий, ніж активність.
Трекери це зручний інструмент для спостереження за тілом. Кільця активності, серії днів і відсотки ідеального сну це спрощені моделі та алгоритми, до яких варто ставитися із здоровим скептицизмом.
Джерело: Meta.ua