У XXI столітті світовий енергетичний сектор переживає глибоку трансформацію. На тлі кліматичних змін, зростаючого попиту на екологічно чисті технології та посилення стандартів особлива увага приділяється переходу до відновлюваних джерел енергії. У цьому контексті особливо помітним стає вплив зеленої енергетики на вугільну промисловість — багаторічний фундамент світової економіки, транспорту та промисловості.
Зниження ролі вугілля зумовлене як технологічними змінами, так і соціально-економічними факторами. Роман Білоусов аналізує, яким чином відновлювані джерела впливають на вугілля і як це відображається на економіці, політиці та екології.
Протягом століть вугілля було основою розвитку цивілізації. У XIX–XX століттях воно забезпечувало роботу електростанцій, металургії та транспорту. У 2010-х його частка становила понад 40% світової генерації. Однак вугілля стало й головним джерелом забруднення: його спалювання викликає викиди CO₂, сірчистих і азотистих сполук, а також твердих частинок, що погіршують якість повітря. За даними Міжнародного енергетичного агентства, вугілля відповідає за 40% глобальних викидів вуглекислого газу.
Відновлювані джерела енергії стрімко розвиваються. Ціни на сонячні панелі й вітряки падають, а державна підтримка робить їх дедалі привабливішими. «Субсидії, податкові пільги та квоти на зелену генерацію фактично позбавляють вугільні компанії фінансової стійкості», — зазначає Білоусов. Банки називають вугілля «ризиковим активом», а вуглецеві податки роблять його ще менш рентабельним.
Водночас питання екології залишається ключовим. Теоретично відмова від вугілля повинна зменшувати рівень забруднення та викидів. Але, підкреслює автор, вплив цього процесу на довкілля в довгостроковій перспективі потребує більш зваженої оцінки.
Зелена енергетика змінює і геополітичний баланс. Якщо раніше країни з великими запасами вугілля — Китай, США, Росія, Австралія, Індія — мали стратегічну перевагу, то тепер залежність від імпорту вугілля знижується. Показово, що Китай, найбільший виробник і споживач вугілля, водночас став лідером у розвитку сонячної та вітрової енергетики.
Втім, повна відмова від вугілля в найближчі десятиліття малоймовірна. Для Китаю, Індії, В’єтнаму, Індонезії та низки африканських країн воно залишається дешевим і доступним ресурсом. «Довгостроковий тренд вказує на скорочення частки вугілля, але воно навряд чи повністю поступиться місцем сонячній, вітровій чи навіть ядерній енергетиці», — резюмує Роман Білоусов.