Витоки: Епоха Пржибильського
Історія підприємства розпочалася ще на початку минулого століття у місті Коростень Волинської губернії (нині — Житомирська область). У 1903–1904 роках його заснував мануфактурник Тимофій Пржибильський. Будучи сином колишнього власника порцелянового заводу на Волині, він досконало розумівся на особливостях виробництва та збуту.
Перші партії продукції «Порцелянової фабрики Пржибильського Т.К.» побачили світ у 1909 році. На той час завод не був механізованим, тому основний акцент робився на виготовленні нефарбованого білого посуду (так званої бісквітної порцеляни). Ця продукція активно експортувалася до Польщі та інших країн, а обсяги виробництва до 1914 року вражали — близько 500 000 виробів на рік.
Революційні потрясіння та радянська націоналізація
У 1917 році, з початком національно-визвольної боротьби, Пржибильський виїхав до Польщі, довіривши керування управителю Давиду Каштельяну. Проте протягом 1918–1920-х років завод був захоплений і націоналізований більшовиками. Внаслідок руйнувань та пограбувань підприємство занепало.
Відродження почалося лише у 1924 році після реконструкції. У 1926 році завод отримав нову назву — «Коростенський фарфоровий завод ім. Ф.Е. Дзержинського». До кінця десятиліття асортимент був специфічним: низьковольтні ізолятори, господарча порцеляна та столовий посуд для потреб армії.
Індустріалізація, війна та велике відновлення
- 1935 рік: Завдяки технічному переобладнанню кількість працівників зросла до 450 осіб. Завод став технічною базою для студентів Одеського художнього училища.
- Серпень 1941 року: Через нацистську окупацію Коростеня та значні руйнування діяльність була припинена.
- 1945 рік: Випуск продукції відновився, хоча капітальний ремонт вдалося провести лише наприкінці 1940-х.
- 1950-ті роки: Виробничі потужності перевищили довоєнні. Окрім посуду, розпочався випуск скульптури та сувенірів. Для робітників побудували гуртожиток і заклали парк.
Золотий вік: «Курочка Ряба» та міжнародне визнання
У 1960–1970-х роках завод пережив серію реконструкцій. У 1963–1964 роках з’явилася окрема ділянка для масового виробництва скульптури, що йшла на експорт. Саме в цей період штатні художники почали створювати зразки, що вирізняли Коростень серед інших підприємств.
Мистецький факт: Дизайн сервізу «Курочка Ряба» розробили наприкінці 1970-х скульптор Микола Трегубов та художниця Наталія Галушко-Аксьоненко. Оскільки набір готували для республіканської виставки, його наклад був обмеженим.
Повний комплект сервізу складався з 11 предметів: 3 пашотниці, маслянка, 2 чашки-бульйонниці, 2 тарілки та 2 миски. Наш музей отримав найхарактерніші елементи: маслянку у формі квочки з курчам та дві пашотниці у вигляді курки та півня.
Кінець епохи
У 1980-х роках на заводі працювало близько 2 500 осіб. Після відновлення Незалежності підприємство стало АТЗТ «Український фарфор». У 1990–2000-х продукція успішно реалізовувалася за кордоном, за що завод отримав престижні нагороди: «Смолоскип Бірмінґема» (1995) та «Арка Європи» (2001).
Проте економічна криза 2008 року зупинила печі заводу. У 2012 році підприємство було ліквідоване через банкрутство. Більшість обладнання та виробів було продано. Наразі пам’ять про гігант порцелянової галузі зберігається в музейній кімнаті міського палацу культури Коростеня (близько 600 експонатів) та у нових надходженнях нашого музею.
