Як я від жадоби кинув палити.

Як вилікувати виразку шлунку і… п'яту кінцівку рівноваги,
або:
Як я від жадоби кинув палити.

25 травня 1966 року я та мій найкращий тоді друган Толян придбали в магазині на "заощаджені" в школі за рахунок невикористаних обідів гроші пляшку "Ркацители", червону пачку сигарет без фільтру "Друг" і пошлендали після обіду в затишне містечко /на не працююче будівництво/ відмічати закінчення 8-го класу і початок літніх канікул. Ми були хлопці фізично розвинуті і, через те, - не сильно навіть сп'яніли, але накурилися до несхочу. Я тоді вперше зумів палити «на затягування» і не закашлявся, від чого був страшенно гордий…
До цього ми теж "шмалили" /сухе листя, махорку, "бички" - недокурки і так далі/ частенько, але не щодня, а відтоді вже палили по-справжньому,особливо з початком нового навчального року. У десятому ж останньому класі я палив вже фактично легально і брав уматері на це гроші У 1968 році я поступив у військове училище, де палив звичайно ж круто - по 2 і більше пачки "Прими" щодоби. Потім я служив в армії майже до 1997року і
також палив безбожно найдешвші /з метою економії!/
сигарети по 2,5 пачки на день, а потім я взагалі пристосувався купувати дешевше цигарки у тих солдатів термінової служби, що зовсім не палили. Ці цигарки видавали строковикам безкоштовно, але до цього вони /сигареты/десятки років валялися на сирих сховищах і базах та були тому страшно гіркими і смердючими. І, що найгірше, - я регулярно палив "на голодний шлунок" - відразу з підйому, а міг і вночі прокинутися "покурити"…
Не дивно, що з 25 - 30 років я почав страждати хворобами харчового тракту і дедалі триваліше і «болючіше». Лікарі виявили у мене згодом хронічний гастрит,передумови до реального операційноного виразку шлунку. Жорстокий геморой / хвороба «п'ятої кінцівки» рівноваги/, як мінімум, раз на місяць "річкою" кривавив майже на тиждень не лише цю саму п'яту точку, але й викликав систематичні больові відчуття і створював не абиякий дискомфорт життя.
Я, звичайно, намагався медикаментально лікуватися, але «натяки» лікарів на можливість хірургічного втручання "і у середині, і знизу" до моїх 45 років стали усе більш наполегливими, про що я боявся навідь повідомити рідним, - бо інакше мене б таки змусили лягти на операційний стіл. Я звичайно зовсім перестав палити "на тощак". Але це вже мало допомогало, бо хвороби були вже давно ХРОНІЧНИМИ. При цьому в країні була чергова жорстока економічна криза, гроші почали виплачувати нерегулярно, - а сигаретами я прокурював БАГАТО на тойчас коштів…
Коротше, якось перебуваючи у обласному центрі, я зайшов в аптеку і, несподівано для самого себе /купував-бо анальгін від болів в шлунку і нижче/, запитав про наявністьпрепаратів проти паління. Мені запропонували "ТАбакс плюс". Дорогий за ціною /для мене на ті часи/ препаратище, розрахований на 40 /по моєму/ днів, - курс лікування. Особливість та, що кидати палити дозволялося поступово, зменшуючи паління на одну сигарету в день.
Я купив пігулок з розрахунком поки на 20 днів і витратив усі гроші, що були призначені на сигарети для мене аж на півтора місяці… На 20-й день експерименту 9 березня 2002 року о 20 годині вечора я випив останню куплену пігулку"ТАбакса", запалив ОСТАННЮ у своєму житті сигарету. І -все. Я більше ніколи не купував "ТАбакс плюс" і більше В ЖИТТІ не викурив жодної сигарети. Бо мені стало раптом елементарно ЖАЛКО витрачати гроші на якийсь там "Табакс", коли я чомусь ТОЧНО ЗРОЗУМІВ, що обійдуся і так.
Краще зайві 100 грамів коньяку вип'ю. Ось так я фактично ВІД ЖАДОБИ і кинув палити…

ЕПІЛОГ

Приблизно через рік /в квітні 2003 року/ я прийшов, чесно кажучи, - несподівано для самого себе, у кабінет до свого районного лікаря і дізнався, що той пішов на пенсію, а в його кріслі сидів вже молодий ескулап, який довго і приспічливо перегорнувши і обчитавши мою пухку медкнижку, виклав до мене безапеляційно, але після значущої паузи, фактичний вирок: «Ну, що ж, будемо таки обстежуватися під операцію! Розпочнемо з шлунку? Чому довго не з'являлися? Боялися під ніж?»…
Через декілька днів доктор спантеличено дивився на мої медзаключения по обстеженню, де по усіх позиціях однозначно і об'єктивно констатувався той волаючий факт, що в кишково-харчовому тракті у мене не лише немає ніяких ознак виразки шлунку, але навіть і початковій стадії гастриту, а "хвороба п'ятої точки" /геморой/ є присутньою тільки в самій початковій формі і не вимагає навіть постійного лікування, а тільки в основному профілактичних заходів, пов'язаних з моїм віком. "Чим лікувалися"? - коротко і діловито запитав лікар.
"Тільки антипалінням і абсолютно безкоштовно", -скромно відповів я.
9 березня 2013 року виповнилося вже рівно 11 років, відколи я "закопав останню цигарку в скотомогильник" і спорудив їй /цигарці/ в душі над умовною домовиною обеліск з написом: 25.05.66 р. - 09.03.02 р.
Приймаю тепер, спільно зі своїм улюбленим кишково-харчовим трактом і особливо улюбленою п'ятою точкою, -поздоровлення з ОДИНАДЦЯТИРІЧЧЯМ ЗАКІНЧЕННЯ ПАЛІННЯ - з 20 години 9 березня і далі у будь-який час до кінця життя.

Dj Os пише: Ну вітаю звичайно. А ти був не маєш професійного відношення до того Табексу?

Якби я мав відношення до розповсюдження "табаксу", то написав би про це ще одинадцять років потому і - далі - кожен рік робив би теж саме.
Дякую.

Спасибо всем, кто просмотрел этот мой материал. Думаю, что если после ознакомления с темой кто-то ДАЖЕ ПРОСТО задумался о личной возможности бросить курить, то и то мы будем считать, что достигли положительного результата...