Царик не тоне

Нещодавно Шепетівку облетіла звістка про те, що колишній редактор кишенькової га-зети мера-регіонала Антонюка, місцевий графоман Олександр Царик став власним кореспо-ндентом «Подільських вістей».
Як така одіозна, і вже немолода, фігура могла прилаштуватись в обласній газеті за нової влади буквально за кілька місяців після того, як українці драною мітлою вигнали попередніх хазяїв горе-журналіста, гадати не будемо, бо закони фізики є невблаганними – певні субста-нції не тонуть…
Не здивуємось, якщо в найближчих числах «Подільських вістей» прочитаємо статті Олександра Царика, в яких він вихвалятиме нову владу, як вихваляв колись регіоналів. Ціка-во чи він підписуватиме ці статті власним іменем, чи передбачливо (на випадок чергової змі-ни влади), застосовуватиме псевдоніми, яких у його арсеналі набереться з десяток.
Адже прислужуючи Шепетівському меру, Олександр Царик перевтілювався і в Олексу Череватого, і в Піскуна, і в Цвіркуна, і в Твердуна… Іноді «майстер пера» підписувався під своїми нетлінними творіннями як Влас. Кор., Влас. Інф., а деколи взагалі не ставив підпису, хоча духом Царика від тих письмен так і тхнуло…

Щоб не бути голослівними, процитуємо висловлювання творця газети «Шепетівка» в кільканадцятьох статтях, написаних ним із грудня 2012 по грудень 2013 року.

5 вересня 2013 року (№ 360, стор. 2), описуючи виїзне розширене засідання колегії об-ласної державної адміністрації, що відбулось у Шепетівці, Олександр Царик розповідає, що голова ОДА Василь Ядуха подaрував дитячому садочку у Ленківцях морозильну камеру, а школі – п’ять класних дощок, пообіцяв придбати шкільний автобус і «сприяти поміняти» старі вікна.
Словосполучення «сприяти поміняти» трохи дивне як для члена Спілки журналістів України, бо навіть школярі ощасливленої Ядухою Ленковецької школи знають, що сприяти можна заміні вікон, а поєднання дієслів сприяти-поміняти нагадує хіба що улюблену фразу харківських регіоналів Гепи і Допи з легендарного відео, яке й сьогодні б’є рекорди перегля-ду в мережі Internet (www.istpravda.com.ua/videos/2011/01/26/18482/).
Але не будемо прискіпуватись до граматичних помилок, бо перед автором статті стояло зовсім інше завдання – висвітлювати славетні діяння керманича Хмельниччини, який «воло-діючи обширною інформацією щодо підготовки до зими, роздавав підлеглим по шапкам».
Чому по шапкам, а не по шапках, і звідки в українській мові взялося слово «обширний», залишається загадкою, хоча шанувальники епістолярної творчості Олександра Царика вже звикли до того, що у його статтях «життя стає краще», а не кращим, і участь не беруть, а приймають – певне за аналогією «прінять на ґрудь», після чого життя члена спілки журналіс-тів дійсно стає краще.
Не забув автор пом’янути добрим словом і соціальні ініціативи президента Януковича щодо «модернізації освіти, забезпечення медичним персоналом». І це в той час, коли влада направо і наліво скорочувала українські школи та заклади охорони здоров’я, про що набли-жений до влади Царик не міг не знати.

11 квітня 2013 року (№ 15, стор. 3) Олександр Царик, під псевдонімом Олекса Черева-тий, переконує шепетівчан, що індивідуальне опалення – це не економія їхніх коштів, а за-гроза, а наприкінці статті переходить до відвертої антиреклами Євросоюзу, при вступі до якого «ціна на газ для населення… збільшиться суттєво».

Подаючи на 2 сторінці № 27 від 4 липня 2013 року інформацію про 37-му сесію міської ради, на якій опозиційні фракції не підтримали запропоновані мером Антонюком зміни до бюджету, Олександр Царик, під личиною О. Цвіркуна, звинувачує їх у відсутності патріоти-зму, на тій підставі, що однією зі статей бюджету було виділення коштів на пам’ятник Т. Г. Шевченкові. Але Царик-Цвіркун ніби не помічає, що внесення змін пропонувалося не до статті видатків на спорудження пам’ятника, а до десятка інших статей бюджету задля його дерибану регіоналами.

Зрозуміло, що навіть такій особі, як Олександр Царик, було не дуже приємно плямувати своє ім’я, вихваляючи на сторінках газети діяльність найвідомішого у місті хабарника, тому він сором’язливо ховався за псевдонімом О. Твердун, цитуючи міського голову, що наголо-шував: «Ми робимо все можливе, щоб пасажирські перевезення здійснювались регулярно, пільговики обслуговувались відповідно до чинного законодавства… буде зроблено все мож-ливе, аби маршрути існували, а обслуговування на них ставало якіснішим, культурнішим, комфортнішим…». Після таких рядків хочеться кинути шапкою об землю і вигукнути: «Як?! Щé якіснішим?...».

Донецьких і київських регіоналів пан Царик також не оминав увагою, але робив це ано-німно, певне, сподіваючись, що земляки не відають хто стоїть за газетою «Шепетівка». Схо-же, що старий Твердун-Царик розумів, що у пересічного шепетівчанина може з’явитись ба-жання «начистити табло» авторові таких рядків: «Голова парламентської фракції Партії Регі-онів Олександр Єфремов вважає, що новий уряд буде працювати ще більш ефективно, ніж попередній і, на відміну від думки, що існує в опозиційному таборі, люди відчують поліп-шення» (стор. 5, № 3 від 17 січня 2013 року); або ж після такого: «Фракція Партії регіонів у ВР продовжить виконувати дані громадянам соціальні зобов’язання, – заявив член фракції Олександр Стоян. Усі політики беруть зобов’язання, а потім забувають про них, крім пред-ставників Партії регіонів. Люди довіряють нам, і ми відпрацюємо…» (3-тя сторінка 4-го но-мера від 24 січня 2013 року). Так і хочеться просльозитись після прочитаного.

На 4 сторінці № 49 від 6 грудня 2012 року безіменний Царик, устами регіонала Воло-димира Рибака, обіцяє, що «Партія регіонів підготує трирічну програму розв’язання най-більш гострих і нагальних проблем в економічному та соціальному житті країни, щоб люди бачили, що їх чекає, і могли потім запитати владу… зволікання при формуванні середнього класу може їй (владі) дорого коштувати». Ну, як у воду дивився – на те він і Рибак…

На тій самій сторінці, але вже устами Азарова: «Торік (у 2011 році) Україна демонстру-вала найкращі в Європі темпи росту, а гальмування на початку поточного (2012-го) відбуло-ся в силу зовнішніх причин, які з’ясовані, проаналізовані, висновки з них зроблені…».

І знову анонім, на 1 сторінці № 5 від 31 січня 2013 року, вселяє оптимізм у читача, стверджуючи, що «Уряд тримає на контролі ситуацію з грипом – достатньо і необхідних лі-ків, і вакцини». Правда, автор замовчує де жертвам покращення взяти гроші на ліки та вак-цину.

Цитуючи народного депутата, члена парламентської фракції Партії регіонів Володимира Олійника, анонім Царик, ніби між іншим, вкладає в голови читачам газети «Шепетівка» ін-формацію про те, що опозиціонери своїми заявами про непричетність Юлії Тимошенко до вбивства Є. Щербаня чинять тиск на Генеральну прокуратуру України (3 стор. № 6 від 7 лю-того 2013 року). Добре, що тиснучи на ГПУ, кляті опозиціонери не пом’яли батони Цезарю Банапартовичу Пшонці.

І знову про Ядуху, «богом даного» президента і його покращення – тепер вже на 1 сто-рінці № 13 від 28 березня 2013 року: «Без участі громад… ми не зможемо досягти покращен-ня… На цьому постійно наголошує Президент України Віктор Янукович. В основі нашої ро-боти – людина, забезпечення її потреб. Давайте єдиною командою будемо працювати. Бу-дуймо Хмельниччину разом». Правда, не сказано забезпечення потреб якої саме людини ста-вила собі за мету Партія регіонів.

На 3 сторінці № 23 від 6 червня 2013 року безіменний Царик переконує нас, що Влада вирішує проблеми ведення бізнесу. Цікаво бізнес котрого з двох синів Януковича чи Анто-нюка мав на увазі автор? Але менше з тим. З’ясувалося, що «Влада Хмельниччини приділяє особливу увагу створенню в регіоні продуктивного бізнес-середовища та залученню інвести-цій, створенню нових робочих місць…».

А з написаного духом Царика на 2 сторінці № 33 від 15 серпня 2013 року, можна зроби-ти висновок, що «богом дана» влада Януковича не вирішує, а вже вирішила всі проблеми і крокує «впєрєді планєти всєй», бо «попри кризові явища провідних економік світу, українсь-кі банки демонструють стабільну роботу і сталий розвиток, відбувається нарощування ресур-сної бази для активного кредитування економіки, а масове повернення до банків вкладів у національній валюті, у той час, як приріст валютних депозитів демонструє «мінус», свідчить про зміцнення довіри людей як до національної валюти, так і до банківської системи». І як після таких слів не віднести до найближчого відділення банку останню панчоху з кешом, прихованим на чорний день?...

Ніби зомбуючи читача, щоб переконати його в міфічному покращенні від Партії регіо-нів, анонімний Царик у № 21 своєї газетки від 23 травня 2013 року стверджує, що «Інфляцій-ні очікування сягнули найнижчого значення за весь період…, респонденти покращили оцін-ки поточного фінансово-економічного стану…, рівень лишків готової продукції знизився, що є свідченням перевищення попиту над пропозицією. Зростання Індексу ділових очікувань, уповільнення зростання цін, уповільнення зростання виробничих витрат, зростання потреби в позикових коштах…». Як тут не повірити у слова відомого «майстра словесності» Азірова, що «Жить стало лєгчє, жить стало вєсєлєє»?...

Схоже, що пройдисвіту повірили навіть теперішні керманичі області та «Подільських вістей». Шкода, що серед них не було Костянтина Сергійовича Станіславського…