Сьогодні - в газ. "День за днем" (7 травня 2014 р.)

1. Свого міномета старший сержант Можейко називав «самоваром»

2. Село та нацистська окупація (бесіда про нові архівні знахідки з історії Шепетівщини 1941-1944 рр. з київським та львівським дослідниками)

3. Знак перед Шепетівкою зробили жовто-блакитним

www.facebook.com/DenZaDnem

До речі, маю свідчення від щонайменше трьох селян про більш гуманне ставлення нацистських окупантів, ніж кацапо-більшовицьких загарбників. Зокрема про те, що перред наближенням фронту німці своїм транспортом вивозили селян в евакуацію у безпечні місця - з Великої Рішнівки в Устянівку, а з Мокіївець у Чотирбоки. Та коли селяни, після "звільнення" повертались додому, то знаходили свої домівки пограбованими. Навіть задубілі трупи німецьких солдат лежали роззуті більшовиками.

Питаю бабцю Ганну Мусіївну: "А німці гвалтували жінок?". "Нєєє, - відповідає, наші, собаки, насілували... Німці дітей шоколадом пригощали, гладили по голові, казали: "Кіндер, кіндер", показували фотографії своїх дітей і плакали..."

LuK пише: маю свідчення як німці село спалили,закрили у хліві всіх селян (в основному жінок,дітей,та стареньких людей) та підпалили.... за сотруднічество с партизанами....
німці- німцям рознь....всяке бувало....

Партизани партизанам теж рознь - була наша "партизанка", а були диверсанти НКВД (одухівці, ковпаківці...). А яке село, Люка?... Про звірства німців нам 70 років розповідають, тому я і був здивований почутому від жителів Мокіївців, Рішнівки та Теліжинців.

Моя бабуся, царство їй небесне, окупацію в Судилковi пережила спокійно.
Один раз німці зайшли, пальнули в хаті з рушниці, щось запитали про партизан.
Змусили з групової фотки вирізати Сталіна (на стіні висіла).
На тому все і закінчилося.

Шановні LuK, pan_volodymyr, Алої3! Спогади про ваших родичів-учасників війни - дуже цінне джерело інформації про радянсько-німецьку війну. Адже не всі ще усвідомлюють, що війна - це не лише радянські воїни, але й повсякдення, побут, "неформальні" відносини між "визволителями" та "загарбниками".

Якщо, можливо, маєте таке бажання, щоб ваші спогади були опубліковані, надсилайте їх сюди: kov_v@ukr.net В листі вкажіть, як з вами зв"язатися.

LuK, давайте координати, бо нині на Шепетівщині залишився всього 91 радянський ветеран плюс мінус один-два десятки учасників ОУН і УПА