Ищу место захоронения брата отца погибшего при освобождения г. Шепетовка.

Я разыскиваю могилу брата отца старшего сержанта Кирцманa Файвиш Фишелевичa уроженца города Каменец-Подольского, погибшего при освобождении Шепетовки 24 апреля 1944 года.
Знаю только то, что он был похоронен в братской могиле и позже перезахоронен в другой братской могиле на перекрёстке двух больших дорог где то под Шепетовкой. В каком месте я не знаю, но
на памятнике среди списка погибших есть его фамилия.
Буду признателен, если кто то из участников форума поможет найти место захоронения моего дяди.
Хотелось бы съездить этой весной на могилу и отдать дань памяти дяде и его погибшем товарищам.

Знаю хто Вам зможе допомогти у даному питанні.
Але цієї людини зараз немає в місті.
Буде через дві неділі,не раніше.
Можу скинути його координати (дом. чи мобіл.тел. у приват)

У братській могилі на перехресті трас Шепетівка - Славута і Шепетівка - Новоград-Волинський такого прізвища немає (півгодини тому особисто перевірив меморіальну дошку - див. фото). Можете зателефонувати голові Міської ради ветеранів Чікіну Володимиру Іллічу, за телефонами: 03840 4-16-40 або 067 265 29 25. У нього мусить бути якась інформація. Хоча гадаю, що Luk надасть Вам координати надійнішого джерела...

Спасибі, що Ви відгукнулися ЛuК.

Надішліть, будь ласка, координати цієї людини. Я буду чекати коли він повернеться назад.

Спасибі “Порву любого” за докладне повідомлення і особливо за фотографію пам'ятника. Я обов'язково подзвоню голові Міської ради ветеранів.

Напевно дядько похований десь в іншому місці. Спочатку він був похований в безіменній могилі. Потім десь 30 років тому батько їздив в Шепетівку до військкомату з похоронкою, з листом з військової частини де описувалися подробиці його загибелі та іншими документами. Після цього його останки перенесли в іншу могили на перехресті доріг і його ім'я, за словами батька, було вибито на пам'ятнику серед інших імен. На жаль батько помер 4 роки чазад.

Хочеться сподіватися, що вдасться знайти могилу його брата.

Дядько пішов воювати в перші дні війни з Кам'янця-Подільського через кілька днів після свого весілля. Він ніколи більше не побачив свою дружину і загинув через 2,5 року не дійшовши до дому всього 200 км. У мене зберігся його великий портрет написаний маслом з його фотографії вже після війни.

відповіла у приват, перевірте приватні повідомлення

Знайшов інформацію про людей, які можуть бути Вашими родичами:
Кірцман Ілля Аронович (1919 - 1942?), рядовий, пропав без вісті.
Кірцман Фішель Аронович (1916 - 1941?), рядовий, пропав без вісті. Обидва брати мобілізовані до Червоної Армії з Кам’янця-Подільського, в якому у них залишалась сестра Белла.

Молодший лейтенант Кірцман Файвіш Аронович (1910 - 1941?) мобілізований у Проскурівському районі Кам’янець-Подільської області, де у нього залишилась дружина Кайтай Бета Е. Пропав без вісті у грудні 1941 року.

Червоноармієць Кірцман Ілля Петрович, народився 1907 року в м. Одеса, мобілізований у Сальському районі Ростовської області. Потрапив у полон, звільнений. Мати Кірцман Ф. М.

Джерело: obd-memorial.ru/html/index.html

Спасибі "Порву любого" за цікаве джерело: obd-memorial.ru/html/index.html і за бажання допомогти.
Перші два: Кірцман Ілля Аронович та Кірцман Фішель Аронович призвані з Кам'янець-Подільського та Кірцман Файвіш Аронович призваний з Проскурова це троюрідні брати мого батька.
Кірцмана Іллю Петровича я не знаю. Можливо це якийсь далекий родич, бо прізвище Кірцман досить рідкіснe.
Родина Кірцман була дуже велика в Кам'янці і області. На жаль майже всі загинули під час війни або в армії або німці вбили.

pavel.shprints@mail.ru пише: Я разыскиваю могилу брата отца старшего сержанта Кирцманa Файвиш Фишелевичa уроженца города Каменец-Подольского, погибшего при освобождении Шепетовки 24 апреля 1944 года.

Ваш родич мабуть помер у шепетівському госпіталі.
Бо Шепетівку було звільнено 11 лютого.

Привіт LuK,
Мені відомо, що Шепетівка була звільненa 11 лютого 1944 року.
Я також знаю, що мій дядько був убитий наповал бомбою. Його розірвало на частини. Він не міг бути в госпіталі. Подробиці його загибелі мені відомі з листа, який написала Акименко Ганна його батькам. Судячи з усього, вона була очевидцем цього нальоту німців. Вона також пише, що за короткий проміжок часу вони збили " Кілька десятків повітряніх стерв'ятників". Може мій дядько був зенитчиком?
На жаль я знаю дуже мало про мого дядька, але Акименко пише, що він був " Безстрашний під вибухами бомб і розривами снарядів і своєю сміливістю надихав інших". Вона також пише, що " На могилу своїм товаришам кожен день в'яжемо вінки з польових квітів" Значить в цей день разом з ним загинули інші.
З повагою,
Павло