Московський патріархат в місті

УПЦ (Московського патріархату) є наслідком нашої колоніальної залежності від Росії. На початках існування Української держави була можливість створити в Україні незалежну православну церкву. Тим паче, що це підтримували і тодішній київський митрополит Філарет (Денисенко), і президент України Леонід Кравчук. Але вони не змогли протистояти тиску російських церковних та й урядових кіл, а також численній російській агентурі в Україні. У результаті ми отримали УПЦ (МП) і незалежну від Росії УПЦ КП. При цьому часто на місцях колишня комуністична номенклатура, в руках якої опинилася влада, переважно підтримувала УПЦ (Московського патріархату). Це, а також підтримка з боку Росії, в тому числі й фінансова, дозволила цій конфесії значно розбудувати свою структуру. Доходило навіть до силового захоплення храмів та монастирів. Наприклад, колишній настоятель Почаївської лаври Яків (Панчук) підтримав митрополита Філарета й УПЦ КП. Але прислані з Росії «монахи» вигнали його й захопили монастир.
В нашому місті теж діють дві церкви московського патріархату , при пошуку на картах гугл , вони видають ось такий результат:
Свято-Михайлівський кафедральний собор УПЦ МП та Церква святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Не знаю з приводу другої . Ос така от справа , війна йде , а мп править й далі.

«В СИЛУ ПОНИМАНИЯ ПРОИСХОДЯЩИХ СОБЫТИЙ МЫ РАБОТАЕМ НА СЕБЯ, А В СИЛУ НЕПОНИМАНИЯ – НА ТОГО, КТО ЗНАЕТ И ПОНИМАЕТ БОЛЬШЕ…»

Певно комусь замало, що Україна у війні, економіка зовсім не процвітає, треба ще посіяти розбрат і війну в кожній громаді на релігійній тематиці. Прикро, що інші (усвідомлено чи ні) сприяють цьому, поширюючи неповну і однобоку інформацію.

В темі висвітлена одна точка зору. Навіть не точка зору, а чіткий посил: всі мають бути проти «московських» попів, бо це погано. А аргументи???

Які там аргументи. Народу зовсім не треба знати історії: в який момент попи більшості церков зі столітньою історією (прихожанами яких все життя були наші бабусі – дідусі), стали московські і хто насправді швидко «переобулся».

«ХТО НЕ ЗНАЄ ІСТОРІЇ, - ТОЙ НЕ МАЄ МАЙБУТНЬОГО».
І комусь дуже потрібно, щоб народ був темний і тупий, бо так легше управляти.

Для об`єктивності розуміння ситуації прочитаємо ну хоча б біографію Михайла Денисенка (нині Філарета), ну хоча б вікіпедію:
ru.wikipedia.org/wiki/Филарет_(Денисенко)

дуже цікаво з 1990 року кілька цитат:
«В мае 1990 года на встрече с духовенством Тернопольской епархии Филарет порицал участников автокефального раскола, говоря, что раскольники действуют по прямой указке националистических организаций, обосновавшихся за границей»
«Имея давние и тесные связи с руководством СССР и КГБ, Филарет рассчитывал, что именно он возглавит Русскую православную церковь[7]. По словам митрополита Никодима, «он пошёл накануне выборов к Лукьянову А. И. и говорит, что есть договорённость с ЦК, что именно он будет Патриархом. На что Лукьянов ответил: „Михаил Антонович, теперь мы вам не можем помочь: как решит Собор, так и будет“». В результате тайного голосования 7 июня членами Поместного собора Филарет получил 66 голосов, тогда как за митрополита Алексия было отдано 139 голосов, за Владимира — 107.
Не став Патриархом Московским, Филарет поспешил утвердиться в Киеве.»

Українська вікіпедія скромніша, але вдумайтесь в зміст:
uk.wikipedia.org/wiki/Філарет_(Патріарх_Київський)
«Був одним із кандидатів на нового патріарха, але вибори програв. Ініціював створення Української православної церкви в складі Московського патріархату (УПЦ (МП)) став її першим митрополитом. 1992 року створив незалежну від Москви Українську православну церкву Київського патріархату,»

ИТОГО:
Віками була собі Українська православна церква (неподільна). Філарет створив УПЦ (МП) і сам же створив УПЦ (КП), а тепер стравлюють прихожан, а люди ведуться, тому що не знають історії…. Прикро….

Так і маємо: з одного боку «московські» попи, а з другого - агент КГБ,…ще один (агент Лоліта поза конкуренцією). А може це агенти написали про агента?

«Куда мир катится? Кругом одни агенты.
Так и до психических растройств за стопарем водки недалеко»…

А якщо серйозно, то віра – це дуже особисте і глибинне, кожен має право вірити в те, що хоче і ходити в ту церкву, яку душа бажає. Мудра православна людина, проаналізувавши інформацію, зробить висновки про справжніх захоплювачів храмів, про користь для аури богослужіння на старослов`янській мові, про канонічні і неканонічні церкви, про сходження благодатного вогню тощо.

P.S. З філософської точки зору у людства є два шляхи: конструктивний (созидать) чи деструктивний (разрушать). Кожен має зробити власний вибір, заробляючи «плюси» чи «мінуси» до своєї карми…

Грааль, не тринди.

Історія Української православної церкви веде свій початок від Х століття, з часів, коли було створено першу на євроазійських просторах Київську митрополію.
Ця митрополія в тодішній РУСІ (не Росії, не Київській Русі - це назви-вигадки, що з"явилися пізніше, а саме - РУСІ) підпорядковувалася напрямку Константинопольському патріархові.
Чому? Бо ні Москви, ні Московського патріархату тоді ще не було.
Перша згаадка про Москву - 1147 рік.
Перша згадка про Московський патріархат - це XVI століття.

Так що не грузи народ інфою від московських попів-"лабутенщиків".

Спостерігачу
варто УВАЖНО ПРОЧИТАТИ мій другий пост.
Для «особо одаренных» повторю:

«Віками була собі Українська православна церква (неподільна)»
Написано ж: ВІКАМИ.

Я не заперечую, що православ`я на нашій землі з центром в Києві з`явилось раніше, ніж на території теперішньої Росії, це історичний факт.

Питання не в тому, в якому році з`явилось православ`я, питання НАВІЩО замість однієї церкви УПЦ було створено дві: УПЦ МП і УПЦ КП.
До цього церква була неподільна, канонічна, скажу більше: мирно співіснувала з іншими релігіями. А тепер кожен прихожан має вибрати:
він МП чи КП і «до посинения» чморити свого опонента, безпідставно вішаючи ярлик агента. Навіщо цей розбрат?

Пригадується притча про батька, який запропонував дітям розломити віник. Цілий віник – розломити важко. А по прутині – легко. Так і народ на своїй землі об`єднаний релігією важко знищити. А МП і КП самі одне одного….

Істина, як це не сумно, десь посередині.

P.S. А те, історію почитав, - похвально. Не зря значить теми створюють.

Граалю

Що значить "єдина, канонічна"?

Для мене канонічним є Константинопольський.

Ще є Єрусалимський, Антіохійський, Московський патріархати.

Проте коли вже був Константинопольський (якому підпорядковувалися приходи РУСІ, без Московії, якої ще не існувало) - то Московський навіть не "планувався".

Канонічні – це визнані православ`ям світу за церковними правилами.

До них відносять:
- більше 10 автокефалії (Константинопольська, Олександрійська, Румунська, Болгарська, Російська автокефалії тощо)
кілька автономних в юрисдикціях (Фінляндська в юрисдикції Константинопольської)
кілька самоврядних у складі.

Крім цього є такі, які себе назвали.
Скажу більше, можливо когось здивую, в Україні є (в 2015 році точно була) ще й Українська автокефальна православна церква.
АЛЕ…
Від того, що хтось себе якось назвав, як юридичну особу по документам, ще не випливає статус автокефалії по церковним правилам.
Є певна процедура отримання автокефалії, якщо не помиляюсь - для канонічної церкви.

Для УПЦ до поділу це було можливо. І всі прихожани мали б спокій.
Задокументований історичний факт:
«27 жовтня 1990 року Архієрейський собор Російської православної церкви скасував Український екзархат і заснував самоврядну з правами широкої автономії Українську православну церкву».

Після поділу маємо:
УПЦ МП – канонічна, проте не рветься до автокефалії, є самоврядна у складі РПЦ, має самостійність в управлінні, якої не було 1921-1990р;
УПЦ КП - хоче автокефалії, проте (цитата з вікіпедії): на сьогодні перебуває у неврегульованому канонічному статусі.

Тут, в таких церковних тонкощах, зовсім не претендую на роль знатока. Константинопольському патріархату, їхнім зборам-соборам видніше, чому УПЦ КП з 1992 року і до цього часу вони не визнали канонічною. Певно є причини. Значить в цьому напрямку й треба працювати. Має ж бути конструктивний спосіб вирішення укр. питання по церковним канонам і без «звездных воен» прихожан.

Ох і навязала комуна нам цю псову мову! Представимо приміром , коли десь у католиків наприклад у Польщі ксьондз проводив би службу російською мовою.
Або інше, чому в нашому українському місті на 40 тис. населення аж дві церкви МП серед усих інших?