Gone Girl / Загублена (2014)

Фільм “Загублена” зняв для нас видатний американський кінорежисер та кліпмейкер Девід Фінчер. Сценарій стрічки написала Джилліан Флінн за її ж романом. Для обох них “Загублена” стала великим успіхом. Для мене цей фільм, поки що, є кращим фільмом цього року з тих, які я на разі, бачив. І це попри те, що вся інтрига фільму була для мене цілком прозорою десь на десятій хвилині перегляду, і далі не відбувалось нічого несподіваного.
Подружжя Емі Дан (Розамунд Пайк) та Нік Дан (Бен Аффлек), які переживають складні часи у особистій і фінансовій площині, дедалі більше відходять один від одного. Вони надто різні люди. Красуня Емі – інтелектуалка з вищого світу, а Нік – хлопець симпатичний, але, як на неї, надто простакуватий. Емі нудиться. Вона розчарована у своєму шлюбі. Нік теж не надто щасливий у шлюбі, адже вважає Емі надто пихатою і нетерпимою до його недоліків. До того ж, вона контролює його фінансово. Раптом Емі зникає, а громадськість, під впливом ЗМІ, вирішує, що це Нік убив дружину. Він має переконати громадськість у своїй невинуватості. Одночасно він проводить власне розслідування подій. Виявляється, що все не так просто, і ця справа насправді цілком інша, аніж думають всі довкола…
Зразу скажу: сюжет стрічки не надто складний. Подібних історій було знято достатньо. Річ у тому, як це зробив Фінчер. Я б назвав “Загублену” не стільки драмою/трилером, а трагікомедією. Я дивився цей фільм у кінотеатрі, і під час перегляду фільму у багатьох місцях я та інші глядачі щиро сміялись, бо те, що відбувалось на екрані змушувало сміятись мимоволі. Насправді “Загублена” – це їдка сатира на сучасне суспільство, і не тільки США. Фінчерові вдалось досконало розкрити образи ГГ та обставини їх життя, причому, це зроблено вельми скупими засобами, без розтягнення тривалості і без того довгого фільму ще далі. Ми дізнаємося про всі комплекси й упередження сімейства Данів. Досконало виявлено і препаровано для нас причини дій ГГ. Найважливішим для мене у стрічці є те, як Фінчер показав вплив ЗМІ на долі окремих людей і та формування спотвореної громадської думки. Дуже повчально спостерігати за тим, як журналюги дружно накидаються на людину, вина якої не доведена і Нік Дан в очах мільйонів людей стає ницим убивцею, який умертвив дружину і нахабно бреше. Досконало показано, як ЗМІ спроможні знищити життя окремо взятої людини та їх деструктивну і маніпулятивну роль у сучасному світі заради грошей і слави. Зараз ми всі, українці, є частиною цього процесу. Другою важливою частиною моралі фільму є криза сучасної родини на прикладі родини Данів, які, здавалось, мають все, але попри це, незадоволені як самими собою, так і своєю “половинкою”. Також доволі цікаво показано те, що який би у тебе не був хитрий план, обставини і втручання інших можуть їх легко поламати.
Чудова гра акторів, причому усіх задіяних у цій стрічці, дає відчуття, що все відбувається насправді. Додатковим бонусом є нев’януча з віком краса Розамунд Пайк. Музика теж підкреслює напружений сюжет. Не дивно, що “Загублена” зараз є на чолі прокату у США, заробивши за першого ж вікенду у Штатах понад 37 000 000 $, а загалом вже понад 51 000 000 $ (за бюджету у 61 000 000 $). Сподіваюсь, що й українські глядачі гідно оцінять “Загублену”.
Попри те, що у “Загубленій” є тільки дещиця насильства і сексу, я не раджу дивитись цей фільм дітям, а батькам брати їх з собою на сеанс до кінотеатру. Все знято відверто і доволі брутально. Окремо я мушу сказати про чудовий український дубляж.
Я оцінюю цей фільм на міцну десятку. “Загублена” – фільм серйозний, не дитячий, і любителям стрілялок, коміксів та різанини бензопилами зомбі він може здатись не надто захоплючим і цікавим. Зрештою, всі роботи Фінчера – для зрілих людей, які готові вдумливо сприймати доросле кіно. Саме цим людям я і раджу переглянути “Загублену” й насолодитись досконалим кіно.

Фільм приємно вразив! Він настільки хороший, що не хочеться щоб він закінчувався

також переглянула "Прежде чем я усну (2014)" і "Расставаясь с девушками (2013)"

Dj Os пише:

сюжет стрічки не надто складний. Подібних історій було знято достатньо. Річ у тому, як це зробив Фінчер. Я б назвав “Загублену” не стільки драмою/трилером, а трагікомедією. Я дивився цей фільм у кінотеатрі, і під час перегляду фільму у багатьох місцях я та інші глядачі щиро сміялись, бо те, що відбувалось на екрані змушувало сміятись мимоволі. Насправді “Загублена” – це їдка сатира на сучасне суспільство, і не тільки США. Фінчерові вдалось досконало розкрити образи ГГ та обставини їх життя, причому, це зроблено вельми скупими засобами, без розтягнення тривалості і без того довгого фільму ще далі. Ми дізнаємося про всі комплекси й упередження сімейства Данів. Досконало виявлено і препаровано для нас причини дій ГГ. Найважливішим для мене у стрічці є те, як Фінчер показав вплив ЗМІ на долі окремих людей і та формування спотвореної громадської думки. Дуже повчально спостерігати за тим, як журналюги дружно накидаються на людину, вина якої не доведена і Нік Дан в очах мільйонів людей стає ницим убивцею, який умертвив дружину і нахабно бреше. Досконало показано, як ЗМІ спроможні знищити життя окремо взятої людини та їх деструктивну і маніпулятивну роль у сучасному світі заради грошей і слави. Зараз ми всі, українці, є частиною цього процесу. Другою важливою частиною моралі фільму є криза сучасної родини на прикладі родини Данів, які, здавалось, мають все, але попри це, незадоволені як самими собою, так і своєю “половинкою”. Також доволі цікаво показано те, що який би у тебе не був хитрий план, обставини і втручання інших можуть їх легко поламати.
Чудова гра акторів, причому усіх задіяних у цій стрічці, дає відчуття, що все відбувається насправді. Додатковим бонусом є нев’януча з віком краса Розамунд Пайк. Музика теж підкреслює напружений сюжет. Не дивно, що “Загублена” зараз є на чолі прокату у США, заробивши за першого ж вікенду у Штатах понад 37 000 000 $, а загалом вже понад 51 000 000 $ (за бюджету у 61 000 000 $). Сподіваюсь, що й українські глядачі гідно оцінять “Загублену”.
Попри те, що у “Загубленій” є тільки дещиця насильства і сексу, я не раджу дивитись цей фільм дітям, а батькам брати їх з собою на сеанс до кінотеатру. Все знято відверто і доволі брутально.

Непоганий переклад з російської, сам робив чи десь скатав?
Фільм сподобався, але друга половина відверто розчарувала.

Друга половина розчарувала, бо з екватору фільму вже стають відомі всі невідомі змінні. Тим не менш правильно сценаристи зробили, що саме так завершили історію, якби обірвали розповідь на середині, то було би купа невдоволених невнятною кінцівкою.
Взагалі фільм вирізняється тим, що кожен його трактує по своєму, і варіантів реально багато.