Мій кіт - " кіт у законі"!

Мій кіт - " кіт у законі"!

Частина 1. Порода.

З нами у трикімнатній квартирі на четвертому поверсі п'ятиповерхового будинку мешкає ангорський кіт, віку приблизно 3,5 років. Кіт документів "на породу" не має. Забарвлення - повністю біле, але при ДУЖЕ уважному розгляді подекуди має ПІДЖОВТИЙ відтінок ошерстку. Ошерсток у нього абсолютно прямий, не в'юнкий, а при напрузі тварини рідко, але регулярно ошерсток по діагоналі спини /рідше в іншому ракурсі/ - витягується у візуально відчутну /5-10 мм - горбком/ ошерстну лінію.
Лапи - відносно масивні.
Вуха - відносно невеликі.
Вуса - довгі, різної довжини.
Шерстина - з середини квітня по липень - активно втрачається твариною на навколишні домашні предмети /килими, стільці і так далі/, частково вилизується котом і виводиться через його шлунок. Щодня /особливо влітку/ спеціальним гребінцем вичісую кота. Особисто я шерсть, що вичесав, "для понту" збираю в окремий целофановий мішечок. Говорять, що коли буде багато шерсті, можна буде зв'язати з неї хусточку. Але це не обов'язково робити…

Частина 2. Вдача і істота.

До кожної нової людини, що прибула в квартиру, тобто на територію Кота, якого звуть Марчелло /для своїх, - просто Марчик/, він спочатку відноситься ТІЛЬКИ позитивно: довірливо обнюхує верхній одяг в передпокої, треться об ноги в кімнаті, частенько "муркоче". Але!
Якщо той, що прибув починає кота "діставати", - дратувати, хапати "як попадя", робити різкі рухи, кричати /і так - кілька разів/ Марч запам'ятовує і в наступних випадках на контакт з такою людиною не йде, а частенько вже при наближенні зустрічає просто шипінням, з готовністю сховатися або серйозно ударити кривдника лапою, чи вкусити. Мій кіт - ЗЛОПАМ'ЯТНИЙ. І правильно: в нашому Будинку усі рівноправні і кривдити ні людину, ні кота нікому не дозволено.
Як і кожен з нас, Марчик день у день живе ПО СВОЄМУ особистому розпорядку доби, але таким чином, що НАШОМУ розпорядку це не заважає, а ми теж ВРАХОВУЄМО можливі дії Кота в продовж доби. Наприклад, Марчелло добре знає, що "чесати" кігті можна ТІЛЬКИ об старий диван і такий ж стілець, а ми знаємо, що Кіт не любить, коли при нім чхають або ДУЖЕ голосно розмовляють. Іноді буває, що, скажімо, я хочу з ним погратися, а Марчик - не налагоджений. Тоді - приймається лінія Кота: гра відкладається. Така довірливість, при взагалі ПОГАНОМУ характері Марчика, дозволяє КЕРУВАТИ Котом в повсякденному житті, який /кіт/ десь на рівні підсвідомості /інстинкту/ розуміє, що при певному "рівноправ'ї" верховенство залишається за людиною.

Частина 3. Стиль його життя.

Уранішній моціон.

Близько 06.00 Марчик будить мене незалежно пори року. Це відбувається ЩОДНЯ з червня 2010 року, коли я почав вдень на поводку виводити його на вулицю, а він /Марчик/ через тиждень вигулів ОСОБИСТО прийняв рішення справляти природні потреби ТІЛЬКИ у дворі будинку і тільки зранку, хоча в квартирі є місце для цього і Кіт про це знає. Отже, - виходимо в двір о 6 - 6.15 годині за будь-яких погодних умов: і при мінус 20С з вітром, і при проливному дощі. Час прогулянки 40 - 50 хвилин при легкотравній погоді. При мінус 20-ти час прогулянки спадає іноді і до п'яти хвилин.
Під час прогулянки Марчик ЗНАЄ, куди йти і сам веде мене в т.ч. і з будинку і додому. Я ТІЛЬКИ його супроводжую і він при цьому відноситься до мене, як до почесної охорони. У дворі він дуже полохливий, особливо боїться випадкових перехожих, пару разів виривався з поводку. По двору рухається, як собака, постійно обнюхує траву, дерева і "пасеться" травою /коли є трава/. Спокійніше себе почуває в темряві. Під час прогулянки у світлий час ганяється за метеликами, намагається - за пташками, осами, джмелями та ін.
Якось влітку помітив на дереві "залітну" білочку, яка рвала зеленуваті абрикоси, обгризала і скидала геть увесь твердий м'якуш майже прямо на нас, потім "трощила" зубами кісточки і поїдала серцевину, а якось Марчело виявив навіть справжнього дикого їжачка /ближче 3м не підійшов, зупинився: боязно./, який, не звертаючи на нас уваги, діловито "похрюкуючи", - тягав гілочки і листя у свою передзимову нору, але мені було погано видно, оскільки було ще зовсім темно на дворі.
Слід сказати, що мене теж розважали певні події. Так, одного разу у позаминулому ще році, коли мабуть ще не було і 6-ти ранку, а світанок передбачався ще хвилин через 20-30, йшов дощ з вітром, - до нас зненацька підійшов в майже в абсолютній темряві невідомий тверезий чоловік і запропонував випити по скляночці горілки: мовляв, у нього все при собі, в т.ч. і рідина, і склянки, і закусь. Кіт тоді уперше "вискочив" з поводку і я його потім в темряві довго вишукував, а мужик відразу розчинився в темряві, коли почув мою антилітературну думку про цю ситуацію.

Будні "законного" Кота.

Ангорський безпаспортний, позбавлений в молодості медичним шляхом ілюзій продовження роду, кіт Марчело білого забарвлення, закінчує свій щоденний уранішній моціон відразу після повернення додому з прогулянки /близько 07.00 ранку/ - типу водними процедурами для лап. Він після повернення самостійно сідає на хвіст біля вхідних дверей в передпокої і без ознак радості, але чинно чекає подальшого дійства з мого боку. Я, неспішно, знімаю верхній одяг і взуття, приношу котові під ніс його особистий тазок з чистою водою і вимиваю /протираю/ котові кожну лапку ганчірочкою. Ця процедура Котові в принципі досі не подобається, але Марч кожного разу мужньо витримує "екзекуцію", іноді тільки - на знак "котячого" протесту – тихенько м’явчить… Потім слідує годування. Марч, як правило, годується одну добу в основному м'ясною дієтою /нарізана квадратиками сира печінка або інші субпродукти плюс іноді порубані шийки курячі/, а наступна доба - рибна: нарізаний смажений морський бичок плюс декілька нарізаних скибочками "мойвин". Сиру рибу Марч терпить, але не любить, як раніше діти не любили ОБОВ'ЯЗКОВИЙ в раціоні риб'ячий жир. Кітекет подається для підживлення щодня, як допоміжний продукт, але Марча особливо не надихає. І взагалі Марчик їсть, на мій погляд і на мій жаль, УКРАЙ помірно, та зате зберігає "юнацьку сухорлявість" тулуба і відносно не велику вагу.
Далі тягнуться /для Кота/ БУДНІ "кота в законі". У людей, що оточують Кота ДУЖЕ багато своїх турбот, тому, звичайно, Марчело приділяється замало особистої уваги. Вдень мій кіт БАГАТО спить, вночі - певний час не спить.
Повністю облизується раз 10 за добу, спить усього - годин 16 і більше. Любить сидіти вдень біля вікна або на балконі і споглядати птахів в польотах. При цьому він часто «м’явчить-піщить» та робить ударно-хапальні рухи передніми лапами. Кілька разів ловив залітних на кухню через кватирку або вікно кажанів. Я цих мишей у нього відбирав /все рано - не їсть/ і відпускав, окрім однієї, якій він таки перебив хребет, а заразом ще й розбив 2 великих чашки. Зараз я на кватирці зробив марлеву тугу фіранку ніби як від мух.
Перед нашим з дружиною сном, - кіт теж укладається у нас в ногах спати, хоча потім серед ночі часто йде, але до світанку повертається досипляти, а близько 06.00 будить мене, якщо я сам не встаю. Вдень Марчело, як правило, спить не аби де, а в тому приміщенні, де знаходиться хтось з людей. Крім того він страшенно не полюбляє, коли в якесь приміщення закриті двері і різними методами таки примушує нас ці двері трохи ВІДКРИТИ, після чого його інтерес до цього приміщення повністю пропаде і він, як правило в нього навіть не заходить.

Частина 4. Марчело щиро дякує.

Про домашнього улюбленця можна писати ДУЖЕ БАГАТО. Особливо якщо ти цю тварину ЛЮБИШ і ПОВАЖАЄШ його гідність, пробачаєш його випадкові /не систематичні!/ помилки в поведінці, а він пробачає тобі побутову нервозність. Кіт не собака, який звикає до конкретної людини. Кіт звикає фактично тільки до МІСЦЯ. Та все ж я дуже радий, що Марч у мене є і я кожного ранку прокидаюся під його дружнє і закличне м’явчання, а потім - він увесь час, коли я удома, у мене на видноті.
Марчело разом з його біографом дякують тим, хто таки прочитав увесь життєопис "Кота в законі", і бажає ВАМ УСІМ обопільної любові від СВОЇХ гаряче улюблених вихованців… І НЕ ТІЛЬКИ ВІД НИХ.