Пропоную висловитись якi перспективи ви бачите для розвитку туризму саме у Шепетiвцi. Китайська молодь прийиздить у музей, наш передвиборчий туризм не вщухае... Але я про iнше, про туризм розвитку. У цьому контекстi ще одне запитання про краезнавство. Чи е новi дослiдження iсторiйи краю? Наприклад про походження назви Шепетiвка, чи е новi науковi розвiдки?
Наприклад:
Капитель - окончание колонны, латина. На французком
Chapiteau капитель (окончание, навершие), строительное. Французький термiн легко прочитуеться як "чапiтау".
Е iнший варiянт всiм вiдоме
шапiто - головна конструкцiя давнього ярмарку.
Шептал`а, -`ы (сушеные абрикосы или персики, собир.) - читаемо в одному з словникiв росiйськойи мови,
(вiдповiдно прикордонний ярмарок - давнiй логiстичний маршрут пiвденних ласощiв).
Шептун - теж росiйською - знахар, у глухому далекому вiд цiвiлiзацiйи та церкви мiсцi мешкав вiдомий
(вiдома) чаклун.
Шептун - лазутчик, глухе прикордонне положення колись використовувалось, можливо, як мiсце скритого перетину кордону "вiконце Штiрлiца"...
Начебто,
шепет - болото литовською! Оце вже дуже застарiле радянське клеймо, у жодному словнику не знаходить пiдтвердження. А поряд з вiдвертим замовчуванням важливостi навiть саморйи пiдозри про Магдебурзьке право, читай ЕС у прадавнi часи, перекручуе рiдну iсторiю геть!
"...Перша згадка про Шепетівку датується 27 червня 1594р. в «Отрывке из кременецких городских и земских книг 1593-1597 гг. хранящихся во Временной комиссии для разбора древних актов» (№449, лист 17). В кінці ХVI ст. Шепетівка належить Андрію Ждярському і входить до Кременецького повіту Волинського воєводства. Друга письмова згадка датована 1 вересня 1594 р. (Архив Юго-Западной России, т.1,46. Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в XVI-ХVІІ вв, 1488-1795 гг, д.241). У ХVІ ст. Шепетівка нічим не відрізнялась від інших волинських містечок. В ньому існувала община, був млин. В 1629 році податки сплачували 128 димів (будинків), а в 1631 році вже 168. [u]Ремісників, об’єднаних у цехи, чоботарів, бочкарів, кушнірів, гончарів налічувалось 22 чоловіки..." - цитата:
http://www.shepetivka.org.ua/2007/06/16/stornki_stor_msta_shepetvki.html
shape - польскою - формирование - придание определенной формы,
TOPHUS - песчанiк латиною. Але поблизу мiста е поклади гранiту, можливо був карьер песчанiка, треба дослiдити. Бо разом буде "шапетофус", тобто виробництво песчанiка!
ship (polska, latina) - грузити, можливо мiсце погрузки песчанiку? Можливо, мiсцевий гранiт особливий, тому в давнi часи його "помилково" називали песчанiком, наприклад вiн досить м'який, або однотоно сiрий, тому схожий бiльш на песчанiк. Бо останнiй був дуже популярним природним матерiалом у середньовiччi.
sip - (polska) - глоток, ще один варiянт, поблизу селища три топонiми повязани з водою, це Плесна, Лозичнов та Бiлокринична, тобто припустимо, щи Шепетiвка вiд sip - глоток польською.
Шамот, дуже важливий поклад, розробляеться в наш час поряд з мiстом! В усi часи був дефiцитом, -
szamotowe - польською... Одна лiтера колись могла легко змiнитись.
Ось лишень декiлька варiянтiв подорожи у крайину ономастики та топонiмики, наук про iмена. Щасливойи дороги всiм! :oops:
