3 червня минулого року в Шепетівці місцевий житель помітив автомобіль свого знайомого, який йому винен 763 гривні за придбані в борг будівельні матеріали. Аби вкотре нагадати про необхідність заплатити гроші, чоловік підійшов до авта. Утім, у салоні знайомого не було, лише сиділи діти (неповнолітній і малолітній сини), котрі його впізнали. Старший син, на прохання обвинуваченого, подзвонив мамі й передав йому татів телефон для розмови. Проте той, поговоривши, забрав мобільний із собою, пообіцявши повернути після повернення боргу. Та коли за справу взялася поліція, викинув телефон, чим завдав значної шкоди інтересам потерпілого.

Про це ідеться у вироку Шепетівського міськрайонного суду, який розглядав кримінальне провадження за обвинуваченням шепетівчанина у грабежі (частина 1 статті 186 Кримінального кодексу України).

У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що познайомився з потерпілим на складі за місцем роботи, той неодноразово купував у нього будівельні матеріали. Кілька разів навіть давав у борг, бо довіряв покупцеві. Та у березні, взявши товар, знайомий гроші не повернув і на прохання не реагував. Власниця магазину попереджала, що накладе на нього штраф чи позбавить премії за цей борг. 3 червня під час розмови з дружиною потерпілого телефоном, зрозумів, що може залишити його собі як заставу до повернення грошей. Запевнив, що не користувався гаджетом, але носив із собою, аби віддати. Та коли сказали про обшук у квартирі – викинув мобільний у ставок. 

Потерпілий підтвердив, що взяв у борг в обвинуваченого будівельні матеріали, але гроші не міг повернути, бо через карантин не було роботи. Сказав, що сам телефон недорогий, та у ньому були контакти замовників, з якими він працював, тому втрата цих контактів для нього становить значну шкоду. Просив стягнути з обвинуваченого 520 гривень майнової і 25 тисяч гривень – моральної шкоди.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого як грабіж (ч.1 ст.186 КК України) – неправильна, та перекваліфікував їх на самоправство – самовільні, всупереч установленому законом порядку дії, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, що заподіяли значної шкоди інтересам громадянина (стаття 356 Кримінального кодексу України).

«Отже, судом встановлено, що обвинувачений не мав на меті отримання матеріальної вигоди, а діяв з метою захисту своїх законних інтересів та інтересів свого роботодавця, проте вибрав для цього незаконний спосіб.

Таким чином, в (його) діях відсутня така обов’язкова ознака суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, як корисливий мотив, що виключає наявність складу даного злочину», – зауважує суд. 

Відтак Шепетівський міськрайонний суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого статтею 356 КК України, і призначив йому покарання  у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень. Також стягнув з нього 520 гривень матеріальної шкоди, частково задовольнивши цивільний позов потерпілого.

Вирок ще не набрав законної сили і може бути оскаржений до апеляційного суду.

Пресслужба Хмельницького апеляційного суду