20 листопада Шепетівська громада знову зустрічала загиблого Героя – інспектора прикордонної служби 2 категорії – водія відділення забезпечення третьої прикордонної застави реактивних систем залпового вогню другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки військової частини, сержанта Кондратьєва Олега Геннадійовича.

16 листопада у Шепетівці прощалися з оператором відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами 1 штурмового батальйону військової частини, солдатом Дідуком Андрієм Валерійовичем – мужнім воїном з гарячим серцем, який виборював право на життя та свободу України ціною власного життя.

8 листопада Шепетівська громада знову зустрічала на колінах полеглого на війні воїна – гранатометника 3 десантно-штурмового відділення 3-го десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини, солдата Шкабару Олександра Володимировича.

Ще одна непоправна втрата для нашої громади. 15 жовтня 2024 року у кровопролитній війні з росією, при виконанні бойового завдання у Покровському районі Донецької області, загинув водій-радіотелефоніст 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини, солдат Папаш Андрій Іванович.

Знову у скорботному мовчанні громада прощалася з Героєм, командиром 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, військової частини Атуліним Борисом Амангільдайовичем, казахом за національністю з великим серцем патріота – українця, який 25 років пропрацював у галузі культури та пішов захищати Україну і загинув, до кінця виконуючи свій патріотичний та моральний обов’язок.

29 жовтня Шепетівська громада, схиливши голови та ставши на коліна, зустрічала полеглого воїна, радіотелефоніста 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини, солдата Кравченка Тараса Вікторовича – воїна світла, який щодня йшов під кулі та снаряди, у важких боях знищував російських окупантів та звільняв захоплені ворогом території.

26 жовтня Шепетівську громаду знову об’єднало горе болючої втрати. У Шепетівці проводжали в останню земну дорогу загиблого земляка, воїна, Героя, який за свободу України заплатив найдорожчим – власним життям.

Горе і пекучий біль знову прийшли у нашу громаду. На «щиті» з поля бою до рідного краю повернувся ще один наш земляк, старший солдат Скаржинець Сергій Володимирович, оператор 2 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів 2 механізованого батальйону військової частини.

Знову чорна хмара горя огорнула Шепетівську громаду. Ще один наш земляк, мужній оборонець віддав своє життя заради майбутнього України. Громада зібралася, щоб віддати шану воїну-захиснику, патріоту рідної землі старшому солдату Аляутдінову Андрію Михайловичу.

Шепетівська громада знову схилила голови перед воїном, який пожертвував своїм життям за нашу свободу. До рідної Шепетівки назавжди повернувся солдат Валігура Володимир Миколайович, навідник 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини, який без вагань став на захист свої Батьківщини.