Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі...
Як та купина, що горить -- не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових.
Любіть у коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою --
і вічні ми будемо з нею!
Сосюру почали вбивати як поета - редактори припинили приймали його твори до друку. Тож до смерті Сталіна в березні 1953-го він писав "у шухляду". У народі ж тим часом почала кружляти пародія на цю кампанію:
Любіть Україну, як хочте любіть,
Як вітер, як трави, як води,
Та тільки мовчіть і про це не кажіть,
Бо вб'ють вас при першій нагоді.