У радянські часи 40-тисячна Шепетівка, райцентр на півночі Хмельницької області, гордо носила статус міста комсомольської слави в СРСР. Тут було споруджено — методом всесоюзної комсомольської будови — унікальний музей Миколи Островського і величний пам'ятник видатному землякові. Коли ж почала писатися історія нової Української держави, музей і пам'ятник залишилися, а ось їхню концепцію довелося змінювати: комуністична ідеологія поступилася місцем ідеям гуманізму та сили людського духу. Але внаслідок розпаду СРСР і деідеологізації життя ріки екскурсантів різко обміліли, а відтак і марнославство Шепетівки стало танути, як сніг на сонці. Проте на зламі тисячоліть містяни з цікавістю зауважили стрімке службове зростання ще однієї своєї…

Жодних новин про колишнього власника шепетівського «Темпу» я не чув досить давно. Наприкінці травня того року пощастило поспілкуватися з братами Капанадзе -  Автанділом і Таріелом. Говорили ми на різні теми: про Тернопіль і Шепетівку, про стан справ у сучасному українському футболі, згодували справи минулі. Я випадково назвав ім'я Джумбера Нішніанідзе. Автанділ із жалем у голосі сказав: «Джумбер кілька тижнів тому покинув цей світ». Я почав шукати будь-які офіційні звістки, що підтверджували би цей факт, і знайшов — на шепетівському інтернет-сайті була розміщена новина про те, що Джумбера Григоровича відспівали за церковними звичаями на місцевому стадіоні...

Завдяки концертній агенції "B&K" шепетівчани змогло вже вдруге відвідати концерт легендарного гурту України "Скрябін". Попри те, що концерт відбувся в підтримку нового альбому "Добряк", в основному звучали старі перевірені хіти і навіть один новий трек, який ще поки що не увійшов ні до одного альбому і Шепетівка почула його першою. Перед концертом я мав змогу поспілкуватися із фронтменом гурту Кузьмою, який виявився надзвичайно приємною та простою в спілкуванні людиною.