Сайт міста Шепетівка
shepetivka.com.ua
Статті — Сайт міста Шепетівка
Нарешті до нашого міста дійшла довгоочікувана весна, шепетівчани вже готуються до великодніх та першотравневих свят, до пори виїздів на природу та роботи на дачних ділянках. Та поза увагою багатьох опинився той факт, що міський голова цього місяця відзначатиме важливу дату - рівно два з половиною років, як він керує нашим містом, тобто екватор терміну своїх повноважень. Два з половиною років - це більш ніж достатній строк щоб поставити оцінку діяльності мера, тим більше, що сам Сергій Андрійович не надто полюбляє звітувати громаді про свою роботу. Тому разом спробуємо пригадати всі досягнення та невдачі нашого керманича.
Я народилась у відносно невеличкому місті. Розташоване воно на півночі Хмельницької області. Зі всіх сторін оточене густими смарагдовими лісами. За однією із легенд, саме це зумовило назву міста – Шепетівка. Мов, через нескінченний шепіт листя…
У селі Хмелівці Шепетівського району, на батьківщині партизана-розвідника Валі Котика, нині проживає близько двадцяти людей — упятеро менше, ніж за радянських часів. Переважно це самотні бабусі.
Вісімнадцятого грудня 2008 року Шепетівська міська рада прийняла рішення про перейменування частини вулиці Київської (від вул. Вишневецького до Старокостянтинівського шосе) на вулицю Валентина Садовського. Хто ж такий В.Садовський?
Я працював першим секретарем Шепетівського міського комітету комсомолу рівно п'ять років (1965-1970). Але які то були насичені роботою роки! Коли приїхав у Шепетівку, то серед комсомольських працівників, секретарів первинних організацій, працівників музею Миколи Островського, громадськості міста витала ідея створення і встановлення в місті пам'ятника нашому славному земляку, письменнику М.Островському.
Містечка Південної Волині в контексті Української революції 1917-1920 рр.
17 березня 2013, 18:24
У вир подій Української революції 1917-1920 рр. були втягнуті всі населені пункти, у тому числі містечка Південної Волині (Базалія, Волочиськ, Красилів, Кузьмин, Купель, Кульчини, Ожигівці, Теофіполь) Старокостянтинівського, (Антоніни, Білогородка, Гриців, Корниця, Лабунь, Славута, Судилків, Шепетівка) Ізяславського (Заславського), (Волиця, Почаїв, Ямпіль) Кременецького, (Берездів, Любар, Полонне) Новгород-Волинського, (Аннополь, Ляхівці) Острозького повітів [5, 237-240].
У радянському футболі було багато яскравих нападників, на яких народ валом валив на стадіони. У 80-ті роки в Києві ходили «на Блохіна», в Тбілісі - «на Шенгелія», в Ташкенті - «на Якубик», в Дніпропетровську - «на Протасова», в Ростові - «на Андрєєва». Уболівальники столиці Білорусії йшли «на Кондратьєва», відзначився в ту пору в мінському «Динамо». Самобутній форвард, згодом переступив рубіж у 100 голів і увійшов в символічний «Клуб Григорія Федотова», залишив свій слід і в Україні. У чемпіонаті СРСР він захищав кольори «Чорноморця», а в українській історії встиг пограти в Шепетівському «Темпі».
Здавалося б, усе дуже просто, але тим не менше поняття про красу людини, точного формулювання не має, так як кожний з нас під красою розуміє щось своє, особливе, часом не зрозуміле іншим. Так, наприклад, у кожної національності існує свій певний еталон краси, крім того, в будь-якій країні є таке поняття як «модельна зовнішність», хоча в реальному житті довгоногі красуні подобаються далеко не всім. Також краса людини з точки зору лікаря, художника, письменника, спортсмена і т. д. безумовно буде відрізнятися. Знайти істину в такому непростому питанні неможливо, але можна розглянути так звані види краси людини, які складають єдине ціле, і які…