Школярі із задоволенням прослухали історію походження свята та поринули у чарівний світ прикмет цього дня. Так, нові господарі нашої селянської хати, експозиція якої розміщується у краєзнавчому відділі музею, дозволили присутнім гуляти вечорниці та проводити святкові обряди.
Маленькі господарі першою справою оздобили та прикрасили посвіт – це найголовніша особливість свята, оскільки світло свічки символізувало Сонце. А господиня прикрасила вишитим рушником комин і віником з полину вигнала з хати мух, промовляючи:
«Киша, мухи, до Степухи, а ви, блохи, до Євдохи!».
Дівчатка показали, які вони вправні господині. Хлопчики теж активно брали участь у відтворені народних звичаїв. Вони проходили різні випробовування на силу та кмітливість, виконуючи цікаві завдання.
Оскільки, наші предки були землеробами, то велика частина традицій та прикмет стосувалася саме подвір'я, землі, природи. Одна з них – коли дівчата трясли вербу, а хлопці промовляли:
«Дівчата, що трясете? То не верби, а груші, то наші хлопчачі душі».
Після цього дійства зірвали по одному листячку верби, який потім додавали у чай.
Музей пропаганди
