ДНК збудника туляремії в пробі крові хлопчика було виявлено 6 березня методом ПЛР-дослідження (полімеразна ланцюгова реакція). В даний час перебіг хвороби середньої тяжкості.
Ймовірним джерелом передачі збудників інфекції є 2 домашніх хом'ячка, які доставлені в хмельницьку обласну санітарно-епідеміологічну станцію на експертизу. За даними СЕС, за період з 1990 по 2010 роки в Україні було зареєстровано близько 200 випадків захворювань туляремією. Захворюваність була, в основному, спорадичною, за винятком 1998 року, коли було зареєстровано 104 випадки захворювання - спалахи в Одеській і Миколаївській областях.
Туляремія (Tularaemia) – природновогнещева трансмісивна інфекційна хвороба багатьох видів тварин, що характеризується септицемією, гарячкою, абортами, паралічами у молодняку, ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і кишечнику, а також нервової системи. Резервуаром інфекції у природі є гризуни, у тому числі мишоподібні; збудник тривалий час зберігається у крові та тканинах заражених гризунів, виділяється з їхнєю сечою. Людина заражується при контакті із зараженим гризуном. Крім того, зараження може відбутися при питті сирої води з невеликих водоймищ, у які із сечою гризунів проникли бактерії, споживанні зараженої їжі, потраплянні у верхні дихальні шляхи та на кон'юнктиви людини пилових частинок разом із бактеріями туляремії при обмолоті інфікованого хліба. Зрідка хвороба може викликатися при укусі сліпнів, мух-жигалок, деяких видів кліщів, інфікованих від гризунів. Існує сезонність захворювання туляремією - у залежності від способа зараження (наприклад, навесні серед мисливців). Початок хвороби гострий: підвищення температури тіла, головний біль, загальне нездужання, зниження апетиту.
