11.04.2016 о 12:50 жінка зі скаргами на болі в животі поступила до хірургічного відділення шепетівської лікарні, де їй лікарем був поставлений діагноз «гострий панкреатит в стадії загострення».
Під час перебування в Шепетівській ЦРЛ проводилась медикаментозна терапія відповідно до встановлених діагнозів (спазмолітики, знеболюючі, інфузійна терапія), проте вона не мала суттєвого ефекту - у хворої зберігалися скарги на болі в епігастральній ділянці, реєструвалась підвищена температура тіла.
Такі клінічні прояви, в сукупності з даними УЗД та результатами дослідження сечі 11.04.2016, 12.04.2016 та 13.04.2016 (рівень діастази в межах норми), не свідчили про загострення панкреатиту.
Це давало підстави для проведення обстежень, направлених на з`ясування причини стану хворої, зокрема шляхом забезпечення динамічного спостереження за його перебігом, більш детального збору анамнезу, використання в повній мірі методів фізикального обстеження та виконання рентгеноскопії шлунково-кишкового тракту, проте лікуючим лікарем виконання рентгеноскопії шлунково-кишкового тракту забезпечено не було, у зв`язку із цим правильний діагноз встановлений не був.
Крім того, за наявності підозри на «хронічний панкреатит в стадії загострення», обстеження пацієнта в Шепетівській ЦРЛ було проведено не у повній відповідності до вимог «Клінічного протоколу надання медичної допомого хворим на хронічний панкреатит», додаток до наказу МОЗ України від 13.06.2005 № 271, а саме не визначалася амілаза крові, білірубін, вміст еластази у калі, не проводилася копроскопія та не була призначена комп`ютерна томографія, що дало б можливість лікуючому лікарю виявити причину такого стану - наявність кишкової непрохідності, а отже встановити правильний діагноз.
Лікар виписала хвору додому без належного обстеження та з`ясування дійсного її стану, допустила настання тяжких наслідків у виді смерті для хворої.
Заввідувач відділенням обвинувачувався у тому, що не організував своєчасне обстеження хворої і не проконтролював підлеглу, яка поставила хибний діагноз.
14 квітня 2016 року пацієнтку у важкому стані було госпіталізовано до обласної лікарні. Обвинувачений лікар-хірург поставив діагноз «непрохідність кишечника» і дав хворій розчин барію.
Натомість, як вважає слідство, хірург мав протягом 2 год. прооперувати пацієнтку, а не відкладати це на наступний день.
Анамнез захворювання, важкість стану та характер патологічних змін давали лікарю-хірургу підстави підозрювати странгуляційну форму непрохідності кишечника та відповідно до вимог наказу МОЗ України «Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальністю «Хірургія» від 02.04.2010 № 297 невідкладно виконати їй оперативне втручання після проведення короткочасної (протягом 2-х годин) передопераційної підготовки.
У період з 09:45 до 11:16 15.04.2016 проведено оперативне втручання в черевній порожнині, проте 17.04.2016 о 04:15 констатовано її смерть, причиною якої стала інтоксикація внаслідок гнійно-некротичних змін тонкої кишки, фібринозно-гнійного перитоніту, вогнищевої гнійної пневмонії, причиною яких явилась гостра кишкова непрохідність.
Заслухавши обвинувачених, які дали згоду на закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків давності, інших учасників судового провадження, які проти цього не заперечили, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що лікарів слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення ними, враховуючи положення ст.ст. 4, 5, 12 КК України, нетяжкого злочину минуло більше п`яти років.
Обставин, які б свідчили про зупинення або переривання цього строку, судом не встановлено.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
