Нікому не сказавши, після втрати друга, Вадим пішов у військомат:
«Остання крапля була, коли вбили мого друга. Я нікому нічого не сказав. Прокинувся зранку і пішов. Ще дорогою тещу зустрів. Теж її «утішив».
Вадим навчився на навідника, до цього не мав війьскового досвіду:
"Ну що там - стрельнув та й стрельнув. Ніфіга, цю міць треба відчути. До цього треба звикнути хоча б пару раз. Я ж теж перший раз приїхав, бах - присідав."
Зараз чоловік воює на Бахмутському напрямку. Згадує, яким було бойове хрещення:
"Постріл...лице...спочатку гільзи дим...мастять нагар на обличчя. 24 години потрібно не змивати. Я з ним ходив мабуть всі 48 годин."
Вадим обрав собі позивний "Музика". З 1998 року він грав у шепетівській рок-групі "Кальцій". Гурт брав участь фестивалях "Червона рута" та "Республіка".
У шепетівчанина троє дітей: старшому 19 років, а наймолодшому - 2.
Більше дивіться у сюжеті Радіо свобода нижче.
