«З 6 років ми з братом із лісу не виходили. Рідні завжди брали нас з собою. А десь з 14 років ми уже почали виконувати різні лісові роботи. Що батьки просили, допомагали: заготовляли хвою (її бабуся здавала в лісгосп), виготовляли дерев’яні кілки, саджали дерева. Лісове господарство тих часів дуже відрізняється від сучасного. Раніше уся робота була ручною і дуже складною фізично. Усі процеси проходили через людські руки: заготовити, погрузити, висадити… А їздила наша бабуся на конях. Сьогодні ж більшість робіт «на плечах» техніки. Одна людина може виконувати завдання, на яке колись була задіяна велика кількість людей і сили, просто натискаючи на кнопки», - розповів Валентин Государський.
Подорослішавши брати також стали лісниками. Працювали у філії «Шепетівське лісове господарство» ДП "Ліси України". У галузі вони уже понад 25 років. Їхній основний обов’язок – охорона лісу. Від ранку й до вечора вони пильнували масиви від незаконних рубок, браконьєрів, засмічень. А від початку повномасштабної війни брати стали військовими і оберігають свою країну та родини.
25 лютого 2022 Олексій та Валентин добровільно пішли у військкомат.
«Спочатку нас взагалі не хотіли брати служити. Казали, що вже старі. Ми ж однаково наполягали на своєму. Відповідали, що хоча б будемо патрони підносити. Зібрали речі, зайшли у військовий автобус і поїхали. Дорогою виявилося, що нас розподілили у різні частини. Ми на це не сподівалися, адже хотіли служити разом. Трішки були шоковані, але вже як сталося. Наша місія залишалася незмінна», - каже Валентин.
Відтак старший брат Олексій сьогодні боронить кордони на Запорізькому напрямку. А молодший Валентин впродовж 8-ми місяців служив на Донеччині, решту часу в частині у Шепетівці.
Брати постійно підтримують одне одного та тримають між собою зв’язок. Кажуть, це допомагає навіть на відстані.
«Завжди намагаємося одне одному щось підказати, розказати. Звісно, телефоном не можемо спілкуватися вільно, є певна інформація, яку небезпечно озвучувати. Тож доводиться вигадувати різні «лазівки» під час розмов, які зрозуміємо тільки ми».
Найголовніша місія воїнів-лісівників зараз – здобути перемогу. А після вони мріють зібратися усією великою сім’єю за родинним столом під мирним небом. На чоловіків вдома чекають дружини, діти та онуки.
Подільський лісовий офіс
