Розділ Події

У Судилкові прощались із воїном Шевчуком Анатолієм Васильовичем

Автор 23 січня 2024, 16:30

Судилківська громада у жалобі: 23 січня 2024 року у громаді зі скорботою та болем у душі в останню земну дорогу провели Захисника рідної землі, солдата, водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 гірсько-штурмової роти однієї з військових частин Шевчука Анатолія Васильовича.

Анатолій Шевчук народився 28 травня 1988 року, проживав у Судилкові. Тут пройшло дитинство, тут навчався у місцевій школі. Зростав доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим юнаком. Таким залишався і в дорослому житті.

Після закінчення дев’ятирічки навчався у Шепетівському професійному ліцеї. Здобувши професію слюсара-електрика з ремонту електроустаткування, влаштувався за спеціальністю на Шепетівський ремонтний завод, пізніше працював в АТ «Укрзалізниця» слюсарем аварійно-відновлювальних робіт, а з 2021 року - слюсарем з експлуатації і ремонту підземних газопроводів у ПрАТ «Шепетівкагаз».

Серед колег завжди користувався повагою, бо був працелюбним, відповідальним, надійним, товариським.

24 лютого 2023 року Анатолій Шевчук призваний на військову службу Шепетівським РТЦК та СП під час мобілізації. Вірний військовій присязі син України, мужній, відважний воїн, вірний побратим, великий патріот та життєлюб до останнього подиху виконував священний обов’язок – захищав рідну землю від російського агресора на Сході України. Мав поранення, але після одужання знову ставав на захист рідної землі.

За мир в Україні віддав найдорожче – своє життя: 17 січня 2024 року загинув від отриманих поранень, не сумісних з життям, внаслідок ворожого мінометного обстрілу в одному з населених пунктів Куп’янського району Харківської області.

Були плани, були мрії, були бажання, - все забрала клята війна, залишивши мамі, братові, двом синочкам Анатолія та всій родині біль, сльози, гіркоту непоправної втрати.

Сьогодні Анатолій Шевчук востаннє побував на земних гостинах у рідній домівці та рідному Судилкові. Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими - військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, однокласники і всі, хто знав Анатолія. Односельці зустріли воїна та провели в останню дорогу живим коридором Шани. Плакали всі, бо болить…

Поховали Анатолія Шевчука в рідному Судилкові з усіма військовими почестями.

Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Героя України. Світлий спомин про мужнього Захисника України Анатолія Васильовича Шевчука назавжди залишиться в наших серцях.

Він наближав нашу Перемогу!

Слава і Шана Герою України!

Вічна пам’ять…

Судилківська сільська рада

0
репостів
0
репостів