Вівторок, 20 березня 2018 19:07

Шепетівка ледве не стала на заваді підписання мирного договору

Автор
Німецькі офіцери зустрічають російську делегацію з Петрограда на вокзалі в місті Берестя, січень 1918-го. Із вагона виходять радянські дипломати Адольф Йоффе та Лев Каменєв. Перед ними стоїть нарком закордонних справ Лев Троцький Німецькі офіцери зустрічають російську делегацію з Петрограда на вокзалі в місті Берестя, січень 1918-го. Із вагона виходять радянські дипломати Адольф Йоффе та Лев Каменєв. Перед ними стоїть нарком закордонних справ Лев Троцький

Події, які мали місце 100 років тому, й досі впливають на Україну, ніби віддзеркалюють наше сьогодення. Але що про них знаємо і чи уявляємо, що би сталося, якби Німеччина виграла війну? Йдеться про 1918 рік та підписання в той час Брест-Литовського мирного договору (у момент підписання його називали Берестейським).

Як відомо, Східний фронт Першої світової війни проходив по українській землі - через Галичину, Волинь, Буковину та Закарпаття. Мир був особливо потрібний Україні, що вже три тижні оборонялися від вторгнення зі Сходу загонів російських солдат, балтійських матросів та петроградських і московських червоногвардійців. За таких умов Українська Центральна Рада направила у Брест делегацію для ведення мирних переговорів із Німеччиною та її союзниками. 9 січня розпочалися переговори за їх участю на чолі з Всеволодом Голубовичем. Росіянам нагадують заяву їх Уряду про те, що вони згодні з принципом визнання права кожної нації на самовизначення аж до цілковитого відокремлення і, що вони не будуть перешкоджати українській делегації.

Керівник російської делегації Лев Троцький пропонує взяти перерву до 29 січня - для консультації з урядом. Насправді затягував переговори, щоб дочекатися переваг і контролю над більшою частиною України. Адже 25 грудня у Харкові вже проголосили Українську Республіку Рад і створили на противагу Центральній Раді та її уряду Народний Секретаріат (радянський уряд). Після цього боротьба з більшовиками загострилися. Більшовицька Росія послала в Україну з метою повалення Української Центральної Ради значні військові сили. Кожний день був на вагу у рятуванні молодої української державності. Так, навіть бої під Крутами дозволив затримати більшовицьких нападників, внаслідок чого вони втратили боєздатність на чотири дні.

Українська делегація теж залишила Береться і поїхала у Київ для узгодження позицій. Проте через війну з більшовиками ніхто не може приділити їм часу. Центральна Рада надає делегатам самостійно ратифікувати договір із союзниками.

Олександр Севрюк і Микола Любинський залишають Київ вночі 29 січня. Їдуть двома вагонами. У вагоні-салоні розмістилися делегати, у вагоні третього класу - вартові.

"Минали порожні станції. Жодного руху, люди мов вимерли," - згадує Севрюк. На станції Шепетівка бачать натовп людей і потяг із синьо-жовтим і червоними прапорами. Посилають вартового на розвідку, виявляється станцію захопили більшовики. Червоноармійці оточують поїзд. На вікна вагонів із дипломатами направляють рушниці. Любинський просить зайти до вагону уповноважених. На це пристають троє більшовиків. У руках тримають револьвери. Сідають. -  Хто ви, куди і чого їдете? - цікавляться. Любинський починає пояснювати російською. Його перебивають і просять говорити українською. Пояснюють, що вони - українці.

- Делегація Центральної Ради їде до Берестя заключати мир, - кажуть господарі вагона.

Більшовики наставляють на них револьвери: - Вас заарештовано. Поїдете з нами до Проскурова. Там розберуться. Севрюк запрошує більшовиків до свого купе. Показує документи. Звертає увагу, що вони уповноважені вести перемовини із Радою робітничих і селянських депутатів. Більшовики бажають щасливої дороги.

Ось такий історичний епізод трапився в Шепетівці і він надзвичайно перехвилював усіх, бо в таких умовах не вірилось, що справа буде доведена до кінця.

9 лютого 1918 року представники Австро-Угорської імперії, Болгарського царства, Німецької імперії, Османської імперії і Української Народної Республіки підписують Берестейський мирний договір. Українська Народна Республіка виходила з Першої світової війни, її визнали незалежною і рівноправною державою. Молоді українські дипломати на чолі з В. Голубовичем зуміли відстояти не лише позицію УНР по деяких питаннях, але й запропонували дуже вигідний для України мирний договір - уклали першу міжнародну угоду. І хоча Брест-Литовський мирний договір проіснував лише кілька місяців, з висоти сьогоднішнього дня: це важлива історична подія, тому що вперше у двадцятому столітті була проголошена українська незалежність, створено Українську Народну Республіку.

Останнє редагування Вівторок, 20 березня 2018 19:31

Коментарі (13)

  1. Sposterigach

Ця історія вже була описана в "Газеті по-українськи" півтора місяця тому.
Половину тексту статті + фото взято звідси:
https://gazeta.ua/articles/history-journal/_ukrayinci-vzhe-ne-vedut-iz-nami-peregovori-a-diktuyut-umovi/819186

  Вложения
  Guest
  1. Dj Os    Sposterigach

А "Газеті по-українськи" це фото і текст де брали? Зі стелі?

  Вложения
  Guest
  1. Sposterigach

А "Газеті по-українськи" текст спеціально написав Ігор Шевчук, а на місце збереження фото в Інтернеті в них стоїть точне посилання.

  Вложения
  Guest
  1. Dj Os    Sposterigach

Щодо фото визначились. А текст Ігор Шевчук же теж писав з якихось джерел ні?

  Вложения
  Guest
  1. Sposterigach

Писав, використовуючи спогади О. Севрюка чи про О. Севрюка. Тобто - автор провів дослідницьку роботу, перш ніж написати статтю.

  Вложения
  Guest
  1. Sposterigach

Та до чого тут мій хліб? Мій хліб має неблизький стосунок до спогадів Севрюка чи Шепетівки. Справа в тім, що ці спогади розлогі, а тут у статті цитата дуже схожа на ту, яку наводить автор "Газети по-українськи". В науці дуже не люблять плагіату....

Та до чого тут мій хліб? Мій хліб має неблизький стосунок до спогадів Севрюка чи Шепетівки. Справа в тім, що ці спогади розлогі, а тут у статті цитата дуже схожа на ту, яку наводить автор "Газети по-українськи". В науці дуже не люблять плагіату. В журналістиці до цього явища ставляться поблажливіше. Сподіваюся, що в даній статті нема плагіату. Хотілося б вірити Ну а сюжет, звісно, цікавий.

Детальніше
  Вложения
  Guest
  1. Dj Os    Sposterigach

Це не наука, мало походить на журналістику. Просто цікавий факт який хотілось донести шепетівчанам.
Уривок брався із журналу Країна, який і надихнув на цю замальовку.

  Вложения
  Guest
  1. Novaya

Слухай, Dj Osе, чого ти знову робиш "наїзди" ? Які наукові статті,? Який хліб? І чому Sposterigach має переживати?
Ніхто ображати автора (я так розумію це твоя мама?), не збирався! І їй треба тільки подякуватиза за цю дуже цікаву статтю. А...

Слухай, Dj Osе, чого ти знову робиш "наїзди" ? Які наукові статті,? Який хліб? І чому Sposterigach має переживати?
Ніхто ображати автора (я так розумію це твоя мама?), не збирався! І їй треба тільки подякуватиза за цю дуже цікаву статтю. А щодо плагіата- рахую треба робити посилання на джерела інформації.
Підтримую шановного Sposterigachа за доволі цікаві і розумні коменти. А як толерантно від парирував твою спробу "навчити" його! Вчись,як треба поводитись при спілкуванні.

Детальніше
  Вложения
  Guest
  1. Dj Os    Novaya

От не можеш ти пройти повз. І знову лізиш в розмову до якої мало того шо не маєш відношення, так і навіть не розумієш про що ми спілкувались взагалі.
Ніяк не натішусь що маю таку палку таємну шанувальницю, фото тобі вислати щоб над ліжечком повісила?

  Вложения
  Guest
  1. Novaya

Відношення до статті я маю таке ж як і ти, і як кожний пересічний користувач. І невже ти думаєш, що всі дурні і не розуміють суті твоєго спілкування з Sposterigachем ? І як же я могла пройти, коли ти знову почав "тиснути" на Sposterigacha?
А...

Відношення до статті я маю таке ж як і ти, і як кожний пересічний користувач. І невже ти думаєш, що всі дурні і не розуміють суті твоєго спілкування з Sposterigachем ? І як же я могла пройти, коли ти знову почав "тиснути" на Sposterigacha?
А тут раз - і "облом", він тебе дуже мудро і культурно "відшив".
А знаєш, Dj Osе, мені сподобалось твоє останнє речення, Зворушливо.. А фото я обережно в рамочку заправлю..Буду пишатись, розмовляти з тобою, пил прибирати....А щодо рушників і лампадки - ще треба подумати.... Бувай здоровий, "мій кумире"! Да, і щиро дякую Галині Островській за статтю!

Детальніше
  Вложения
  Guest
  1. Sposterigach

Шановна Новая, все Ок. Я дуже поважаю шановного Ді Джуса, це лише невеличкий обмін думками, не більше.
Наостанок хочу сказати, що журнал "Країна" і "Газета по-українськи" - це інтегровані видання. грубо кажучи, вони випускаються в одному офісі. Я...

Шановна Новая, все Ок. Я дуже поважаю шановного Ді Джуса, це лише невеличкий обмін думками, не більше.
Наостанок хочу сказати, що журнал "Країна" і "Газета по-українськи" - це інтегровані видання. грубо кажучи, вони випускаються в одному офісі. Я до них навіть якось заходив в гості Як правило, якщо коли виходить у "Країні" щось, то в "Газеті" виходить спрощений варіант цієї публікації.

Детальніше
  Вложения
  Guest
  1. Novaya    Sposterigach

Дякую Вам, шановний Sposterigachе, за відповідьі і той доброзичливий позитив, яким пронизані всі ваші коменти! Як кажуть зараз - респект і уважуха!

  Вложения
  Guest
  1. Іван

Так то є на нашій землі.
Щоб хоч 1% українців на нашій землі мислило б так , то були б ми в респекті!

  Вложения
  Guest
Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением