Самчиківський розпис або самчиківка — вид українського декоративно-ужиткового мистецтва. Переважно сюжетний, виконується великим зубчастим малюнком, схожим на гобеленовий.
Саме у південно-східній Волині, на межі з Поділлям, здавна хати були розмальовані рослинними візерунками, які вважались оберегами. Малюнки на стінах були візитівкою кожної гарної господині, уважно придивлялись до них парубки, якщо в хаті підростала не засватана ще дівчина.
Особливо славились своїми розписами хати в селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області, де цей розпис можна було побачити на власні очі ще у п'ятдесятих роках минулого століття. Із часом традиція розпису майже зникла. У 60-их роках XX сторіччя самчиківський розпис почав відроджуватися зусиллями українського етнографа Олександра Пажимського та його соратників на базі традиційного народного декоративно-ужиткового мистецтва.
На майстер класі учасники познайомилися з історією унікального виду декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю та створили мальовки з елементами самчиківського розпису.
Музей пропаганди
