В другій половині ХХ ст. в Шепетівці налічувалось 41 підприємство на яких працювала більша половина дорослого населення 50-тисячного міста, продукція славилась далеко поза межами області і навіть країни. Та з приходом жорсткої конкуренції на ринках збуту, на початку ХХІ ст., багато з них не витримали натиску. Одні перепрофілювались, інші працюють на мінімальних потужностях або ж зовсім припинили свою роботу, залишивши у споживачів лише ностальгічні спогади.

Історія Шепетівки – це сукупність історій людей, подій, підприємств, які переплітаючись, створюють неповторний життєпис міста. Шепетівський цукровий комбінат – перше промислове підприємство нашого міста – почало роботу з далекого 1846 року і впевнено продовжує свою виробничу історію успіху.

До середини ХІХ століття Шепетівка була невеличким приватновласницьким містечком Заславського повіту Волинської губернії Російської імперії. Належало воно князю Є. Сангушку. З 1846 року Шепетівка переходить у володіння Марії Сангушко – онуки князя Сангушко, якій він підписав дарчу грамоту. У 1859 році Марія Романівна Сангушко виходить заміж за графа Альфреда Потоцького. Населений пункт Шепетівка стає власністю графа Альфреда Потоцького і стає центром управління великими графськими маєтками загальною площею 105 тис. десятин. У 1889 році, після смерті Альфреда Потоцького, містечком заволодів його молодший син Йосип. Потоцькі володіли містечком до 1917 року.