На Шепетівському професійному ліцеї відкрили меморіальні дошки бійцям АТО

Згадати їх подвиг, висловити співчуття та щиру вдячність рідним і близьким Ярослава та Валерія прийшли помічник народного депутата Р. Мацоли Ірина Топчій, представник міської ради, завідуючий справами виконавчого комітету Василь Рачук, настоятель храму Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії – протоієрей Анатолій, члени Шепетівської спілки ветеранів Афганістану на чолі з Валерієм Окорським, учасник АТО, командир роти Національної гвардії, офіцер Орест Юзвенко, педагогічний колектив Шепетівського професійного ліцею, учні навчального закладу, друзі загиблих воїнів та небайдужі шепетівчани. 

Ярослав Олегович Давидов, народився 4 червня 1994 року, у місті Шепетівка. Навчався у Шепетівському навчально-виховному комплексі №3 . Після закінчення дев’яти класів, Ярослав вступив до Шепетівського професійного ліцею, де навчався з 2010 по 2013 рік за спеціальністю слюсар-ремонтник, електрогазозварник. 

«Ярослав був добрим, чуйним, порядним, сумлінним учнем, сором'язливим юнаком, який завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував», - розповіла класний керівник Ярослава Здрачук Алла Станіславівна. 

Після закінчення навчального закладу Ярослав пішов на військову службу. Юнак служив на Львівщині, був мужнім десантником окремої 80 аеромобільної десантної бригади в/ч А0284. 

01 липня 2014 року страшна й безжальна звістка за лічені хвилини облетіла усю Шепетівку: під час проведення АТО у м. Слов’янськ, Донецької області від снайперського пострілу під час виконання завдання загинув Ярослав Давидов. Йому було всього лиш 20 років… 

Указом Президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", Давидов Ярослав Олегович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) - розповідає класний керівник Ярослава Давидова Здрачук Алла Станіславівна. 

Числюк Валерій Анатолійович, народився 13 липня 1976 року у місті Шепетівка. Після закінчення школи з 1991 року по 1992 рік навчався у Шепетівському професійному ліцеї за спеціальністю токар. Як згадують працівники ліцею, Валерій був спокійний, врівноважений та доброзичливий. Такий він був, таким він і залишиться навіки. Мобілізуючись для участі в антитерористичній операції, Числюк Валерій будучи старшим водієм проходив службу у 21 мотопіхотному батальйоні, а саме у 56 окремій мотопіхотній бригаді. 

3 грудня 2015 року Шепетівщина втратила Валерія Числюка, який поблизу села Гнутове Донецької області підірвався на ворожій міні. 

Указом Президента України №9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня (посмертно). 

Трагедія родин Числюків та Давидових – це трагедія нашого краю, держави. Саме тому колектив ліцею, очолюваний директором Окунєвським Олегом Антоновичем, вирішив встановити пам’ятні дошки на приміщенні навчального закладу, щоб увіковічити пам'ять про наших випускників. 

Право на відкриття меморіальної дошки було надане мамі Ярослава Давидова – Давидовій Світлані Романівні, мамі Валерія Числюка – Числюк Любові Іванівні, учаснику АТО, командиру роти Національної гвардії Оресту Юзвенко та учню 303 групи Шепетівського професійного ліцею Сергію Ковтонюку. 

Завершилась лінійка урочистим покладанням квітів до меморіальних дошок, які тепер стали символом безсмертної пам’яті героїв, які тут з нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять. Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі горять героїчним жовто-блакитним полум’ям! Допоки ми живі — житиме пам’ять про наших героїв. Ярослав Давидов та Валерій Числюк з меморіальної дошки щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів, нагадуватимуть кожному з нас, що вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.