На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 01 грудня 2014 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності, залишено попередню – тримання під вартою.
За ст. 391 КК України, за епізодом від 17 січня 2019 року, Г. виправдано у зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину.
Згідно з вироком суду, Г., відбуваючи покарання в Шепетівській виправній колонії № 98, допустив 55 порушень режиму відбування покарання, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі 9 разів поміщався до дисциплінарного ізолятору (ДІЗО), та три рази до приміщення камерного типу (ПКТ).
В судовому засіданні обвинувачений винним у вчиненні злочинів не визнав та показав, що у нього склались неприязні відносини із адміністрацією установи, у зв’язку з чим працівники колонії умисно складають на нього рапорти про вчинення порушень, які він не допускав.
Вирок законної сили не набрав і може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду.
Нагадаємо, згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За повідомленням прес-служби суду
