Вівторок, 11 лютого 2014 01:55

Джумбер Нішніанідзе - легендарний власник "Темпу"

Автор Любомир Кузьмак
Жодних новин про колишнього власника шепетівського «Темпу» я не чув досить давно. Наприкінці травня того року пощастило поспілкуватися з братами Капанадзе -  Автанділом і Таріелом. Говорили ми на різні теми: про Тернопіль і Шепетівку, про стан справ у сучасному українському футболі, згодували справи минулі. Я випадково назвав ім'я Джумбера Нішніанідзе. Автанділ із жалем у голосі сказав: «Джумбер кілька тижнів тому покинув цей світ». Я почав шукати будь-які офіційні звістки, що підтверджували би цей факт, і знайшов — на шепетівському інтернет-сайті була розміщена новина про те, що Джумбера Григоровича відспівали за церковними звичаями на місцевому стадіоні...
Перш ніж знайомитися із життєписом Нішніанідзе, пропоную не згадувати про його минуле. У кожного свої методи заробляння грошей, і засуджувати власника «Темпу» чи вигадувати неправдоподібні версії про нього не будемо. Досить сказати, що Джумбер Нішніанідзе народився 1948 року в Грузії. Життя занесло його у Воркуту, а потім Джумбер одружився на українці й приїхав до Шепетівки. Це середньостатистичний райцентр у Хмельницькій області, який блискуче був описаний в легендарному творі Ільфа і Петрова «Золоте теля». Пам’ятаєте? «Ну його до біса! — з несподіваною злістю сказав Остап. — Усе це вигадка, немає ніякого Ріо-де-Жанейро, й Америки немає, й Європи немає, нічого немає, і взагалі останнє місто — це Шепетівка, об яку розбиваються хвилі Атлантичного океану».

Попри те, що Нішніанідзе займався водним поло (навіть був майстром спорту), він вирішив створити в місті власну футбольну команду. Але не просту, не лише обласного масштабу, а таку, щоб із часом могла на рівних змагатися з київським «Динамо». Напевне, в той момент багато хто дивився на бізнесмена, як на божевільного, сприймаючи його плани й задуми, як щось несерйозне й жартівливе. Але Нішніанідзе невтомно робив свою справу. Першим кроком, що ознаменував будівництво боєздатного котективу, можна назвати запрошення в команду відомого фахівця Іштана Секеча, який на той момент уже мав звання заслуженого тренера Таджикистану, України та Узбекистану. Іштван Йожефович недавно мені розповів одну історію про Джумбера Нішніанідзе: «У Шепетівці сталося певне перевтілення команди. Після першого мого року роботи на посту головного тренера команда вийшла в першу лігу. Із часом «Темп» узагалі здобув право виступати у вищій лізі. Що стосується Нішніанідзе, зазначу, що він не просто витрачав гроші, він справді любив команду. Одного разу наш президент прийшов на передматчеве тренування й сказав, натякаючи на свої минулі звитяги у водному поло: «За такі преміальні, які вам платять, я би всю воду в басейні випив».

У вищій лізі все йшло не зовсім гладко, але Нішніанідзе знав, що робити. Перед ним стояла чітка мета, відтак він її досяг. Після певного застою й тренерської плутанини Джумбер знайшов вихід — на посаду наставника він запросив Леоніда Ткаченка. Екс-тренер збірної України зібрав солідну команду з такими тогочасними зірками, як Сергій Скаченко, Олег Колесов, Олег Деревинський, брати Капанадзе, Георгій Кондратьєв. І «Темп» одразу посів 9 місце у чемпіонаті України. У Шепетівці були обіграні «Шахтар», «Дніпро», «Чорноморець», а київське «Динамо» на рідному стадіоні не змогло перемогти «вискочок» із райцентру. Більше того, 19 вересня 1993 року на шепетівському «Локомотиві» спостерігати за матчем «Темпу» та «Динамо» зібралося 20 тисяч глядачів! І хоча команда Нішніанідзе програла з рахунком 0:1, але це справді унікально досягнення маижо половина місга (у Шепетівці жило трохи менше 50 тисяч людей) зібралася на стадіоні!

Екс-гравець «Темпу», а нині тренер збірної Білорусі, Георгій Кондратьєв, із теплотою згадує про шепетівський період кар’єри: «Президент клубу Джумбер Нішніанідзе ставився до нас із повагою - міг зайву копійку дати, коли добре зіграємо. Зрозуміло, неофіційно: р-р-раз— і по 100 доларів підкине з кишені красиво. Першу зарплату в українських купонах нам із Сергієм Гомоновим видавав його брат Шота, який також працював у клубі. Приніс отаку сумку купонів» (широко розводить руки. — Л. К.).

Раптово в Нішніанідзе почалися фінансові проблеми. Ткаченко залишив тренерський місток, і це трохи підкосило команду, але на зміну тренеру й кільком лідерам прийшов Реваз Дзодзуашвілі та дюжина грузинських легіонерів. В одному з матчів у складі «Темпу» я нарахував 10 грузинів і лише одного українця — Ігоря Тимощука — у стартовому складі.

Говорити про Джумбера Нішніанідзе зі сторони можна багато, але краще дати слово тим людям, які працювали з ним пліч-о-пліч не один день. Головний тренер легендарного "Темпу" Леонід Ткаченко в одному з інтерв'ю згадує: «Нішніанідзе створив просто таки унікальну команду, безкорисливо вклавши всі свої кошти у футбол. Бюджет «Темпу» на той час складав півмільйона доларів. Команда існувала на гроші однієї людини! Жили ми в покинутому піонерському таборі, спочатку навіть без електрики. Зате поле наш президент зробив буквально за три місяці. Та ще й яке! Провідні клуби країни мацали траву і не вірили, що вона натуральна, а не штучна. Я очолив «Темп», коли команда йшла в трійці лідерів першої ліги, а наступного року ми обіграли «Дніпро», «Шахтар» і зіграли внічию в Києві з «Динамо»! А головне — «винесли» «Металіст» у першу лігу. Отой матч для мене був надпринциповим. Із величезним теплом згадую про цю людину. Більше п 'яти років ми з ним не бачилися. Кажуть, зараз він важкохворий, до того ж, залишився грошей. Коли я працював у Саратові, допомагав Джумберові матеріально. Потім наш зв 'язок обірвався». Так відгукувався про Нішніанідзе Леонід Іванович 2008-го.

Утримати «Темп» на плаву бізнесменові не вдалося. Команда вилетіла з елітного дивізіону. Про те, як складалося життя Джумбера Нішніанідзе впродовж наступних років десяти, сказати складно. Одні вісті про нього доходили із Чернівців, інші — з Києва. Але остання, сумна, прилетіла з Криму — саме там 26 березня й спочив творець головної гордості Шепетівки. На стадіоні «Локомотив», який був для Джумбера Григоровича другим домом, відбулося прощання з одним із найуспішніших і найколоритніших власників футбольних клубів України початку 1990-х.

Коментарі (6)

This comment was minimized by the moderator on the site

Класное было время. Огромное спасибо Джумберу Григорьевичу за то что подарил нам пару лет высшей лиги. стадион отремонтировал. Вечная память.

This comment was minimized by the moderator on the site

Текст правильний, тільки не зовсім розумію при чому тут тролі? Трошки термін невдало використаний

This comment was minimized by the moderator on the site

Дивлячись як розуміти "троль". Якщо "демагог" - то це негативне явище. Але якщо "настирлива людина, яка може сказати ВСЕ" - то для влади це корисна пігулка.

This comment was minimized by the moderator on the site

Визначення "настирлива людина, яка може сказати ВСЕ" явно не підходить до визначення "троль" :-)

This comment was minimized by the moderator on the site

Слова "міської влади" влада в даному контексті не зовсім доречні, оскільки суттєво звужують фронт боротьби.

This comment was minimized by the moderator on the site

Коли завели мову за тролів, пропоную референс по сабжу:<br /><br />Некоторые признаки тролля<br /><br /> Постоянные попытки перейти на личности в разговоре.<br /> Использование темы спора только для вызова эмоциональной реакции собеседника...

Коли завели мову за тролів, пропоную референс по сабжу:<br /><br />Некоторые признаки тролля<br /><br /> Постоянные попытки перейти на личности в разговоре.<br /> Использование темы спора только для вызова эмоциональной реакции собеседника (демагогия).<br /> Напускная недалёкость и неосведомлённость — или наоборот знание всего на свете (обычно прослеживается обратная зависимость между реальным и показываемым).<br /> Мнение, коренным образом отличающееся от мнения локального большинства.<br /> Невоспитанность, хамское поведение (обычно это признак толстого, то есть неинтересного, очевидного, тролля).<br /> Накидывание говна на вентилятор (затрагивание заведомо спорных провокационных тем).<br /> Уверенность, что все остальные — «унылое говно» и прочая демонстрация своего превосходства. <br /><br />По методам и целям атак троллей, различают:<br /><br /> Индивидуальная терапия поциента\группы — обычное поведение тролля. Могут применяться любые скиллы, в данном случае не подразумевается прекращение жизнедеятельности сайта.<br /> Разрушение ресурса — более сложная штука. Так или иначе включается себя пункт № 1. Свести в могилу в основном удаётся только что созданный сайт, пока он не обрёл собственную атмосферу, и любые действия накладывают сильное впечатление на потенциальных поциентов, заставляя их немедленно свалить. С крупными ресурсами дела обстоят сложнее. Попытка набега толстых и средних троллей чуть чаще, чем всегда заканчивается кровавым и бессмысленным самоубийством об модерастов. Поэтому для подобных рейдов следует разрабатывать комплексный план действий с тонкими троллями. <br /><br />https://lurkmore.to/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C

Детальніше
Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением