російськоукраїнська війна

Сьогодні, 8 травня, Шепетівська громада проводжала в останню земну дорогу мужнього воїна, навідника 3 десантно-штурмового відділення, 2 десантно-штурмового взводу, 9 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини, солдата Олександра Вікторовича Сідлецького, який понад два роки боронив рідну землю від одвічного російського ворога.

6 листопада 2024 року, захищаючи Батьківщину від ворога, у бою за Україну, її свободу та незалежність, на Донецькому напрямку загинув старший солдат Іщенко Андрій Іванович, 24.08.1991 року народження. І ось після довгих місяців очікування близькі зможуть попрощатись з воїном.

Сьогодні серця Шепетівщини сповнені невимовного болю. Славутська громада віддала шану та провела в останню путь людину незламного духу, справжнього сина української землі — Борейка Миколу Борисовича.

Знову гірка звістка про втрату прийшла у Шепетівську громаду. 13 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій на Донецькому напрямку, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув солдат Сідлецький Олександр Вікторович, 16.08.1979 року народження.

6 травня, у День української піхоти, вдалося визволити з російської неволі ще понад дві сотні Оборонців. Цього разу серед звільнених воїнів - представники Збройних Сил України, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.

6 травня 2025 року «на щиті» додому у Шепетівку повернувся командир відділення 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону штаб-сержант Пшеничний Володимир Миколайович.

Сьогодні вся Славутська громада огорнута невимовним болем. Наші серця стискаються від скорботи. Схиляється в глибокій жалобі вся Україна. Славутчани прощались із Героєм Ніколайчуком Ростиславом Васильовичем. Людиною, яка віддала своє життя на вівтар нашої свободи, щоб ми могли дихати повітрям незалежності.

Він часто казав: "Давай про це не думати, мені завжди щастить", а вона дуже хотіла в це вірити. Навіть у найстрашнішому сні складно уявити, що за кілька годин ти отримаєш звістку, що кохання твого життя більше немає в живих, хоч ще здавалося недавно його рука тримала твою. На жаль, Юлії Месь довелось зіткнутись з такою жорстокою реальністю.

У війні проти окупанта Шепетівка втратила ще одного Захисника. 25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу позицій підрозділу на Донецькому напрямку загинув Пшеничний Володимир Миколайович.

Вільне Радіо написали метеріал про шепетівського добровольця Ігоря Кравченка, який загинув на Харківщині під час виконання бойового завдання. Його сестра Інна розповіла чимало цікавих та невідомих деталей із життя захисника.