Народився Віталій 26 вересня 1990 року у селі Печиводи на Славутчині. Там промайнуло його дитинство. У сім років батьки віддали Віталія до першого класу місцевої школи, де він з юних літ проявляв допитливість, працелюбність і повагу до старших. Після школи здобув фахову освіту у Славутському професійному ліцеї за спеціальністю «Кравець».
У мирному житті Віталій знайшов себе у простій праці — чесній, наполегливій, щоденній. Працював у Славуті, на підприємстві «Сан-Сервіс» збиральником меблів. Вирізнявся відповідальністю, сумлінним ставленням до обов’язків і добросовісністю у всьому. Колеги поважали його за відкритість, людяність, за те, що завжди якісно виконував свою роботу та був для них хорошим другом.
У період із 2019 по 2020 роки наш Герой брав участь в АТО/ООС у складі десантно-штурмових військ. Пройшов крізь бойові випробування, здобув цінний військовий досвід, загартувався і проявив себе як сміливий, рішучий, справжній воїн.
29 листопада 2024 року Віталія мобілізовували до Збройних Сил України. Службу проходив на півдні нашої країни, у м. Одесі, у 126-й бригаді морської піхоти. Матрос, командир відділення берегової охорони — наш захисник був міцною, надійною опорою, тим, хто завжди підтримував, підставляв плече у важку мить, вселяв упевненість і спокій.
22 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, вірний військовій присязі, Гриценюк Віталій Олександрович загинув у районі населеного пункту Львове Херсонської області. Він був справжнім взірцем, воїном, надійним другом і побратимом.
Після себе Віталій залишив глибоку порожнечу в серцях близьких, друзів, побратимів. Без рідної людини залишились матір, дві донечки, брати та сестри.
Проте ніколи не згаснуть спогади про полеглого Героя. У пам’яті всіх, хто знав Віталія, він залишився щирим, працьовитим, веселим, тим, який завжди прийде на допомогу. Він був людиною із добрим серцем та щедрою душею. А головне — люблячим татом, найкращим сином, хорошим другом. Його завжди вирізняли щирість, доброзичливість і готовність підтримати кожного, хто цього потребував.
Важко сприймати смерть наших захисників. Ще важче знайти слова втіхи та підтримки для рідних та близьких. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо і ніколи не забудемо.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким українського Воїна.
Схиляємо голови в глибокій повазі та скорботі. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну.
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК.
