Народився Дмитро 23 червня 2000 року в селі Миньківці. З 2006 по 2017 роки навчався в Миньковецькому навчально-виховному комплексі.
Після здобуття загальної середньої освіти навчався у Рівненському вищому училищі, закінчивши яке у 2019 році здобув професію «опоряджувальник будівельник». Працював за фахом на будівництвах у Києві та Львові.
Дмитро був добрий, щирий, працьовитий, він завжди був сповнений енергії та сили, адже захоплювався спортом. Всі любили і поважали його, як надійного друга з великим і добрим серцем, який завжди міг прийти всім на допомогу.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Дмитро неодноразово звертався до військкомату, бо понад усе хотів захистити рідну землю від ворога. 30 квітня 2024 року вступив до лав Збройних Сил України за контрактом. Служив стрільцем-снайпером десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А4635.
Дмитро став на захист України, не ховаючись за чужі спини. Взявши до рук зброю, він мужньо воював з ворогом, захищав країну, свою родину, кожного з нас. Був відважним та вмілим бійцем. Він мріяв повернутися додому, обійняти своїх рідних. Та, на жаль, не судилося. Дмитро повернувся додому «на щиті». Його серце перестало битися в бою за Україну, її свободу і незалежність в районі населеного пункту Богоявленка, Волноваського району Донецької області 22 жовтня 2024 року.
У захисника залишилась мама Таміла Петрівна, сестри Катерина, Ангеліна, Анастасія та батько Віктор Анатолійович.
Важко сприймати смерть наших захисників, а ще важче знайти слова втіхи для рідних, близьких та знайомих загиблого. У пам’яті всіх, хто знав Дмитра Антонюка, він назавжди залишиться щирим, справжнім патріотом України.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні! Героям Слава!
Улашанівська громада
