Проклята війна продовжує безжально виривати молоді життя синів України. Виплакані ріки сліз за нашими захисниками, які відходять у вічність молодими, у розквіті сил. І все тому, що клятий ворог прийшов на нашу землю.
Народився Роман 9 лютого 1993 року в місті Херсон. Тут проходили його дитячі та юнацькі роки. З дитинства захоплювався технікою, особливо автомобілями. Тому, після закінчення школи, Роман зайнявся улюбленою справою – ремонтом машин. В одному з місцевих автосалонів він займався фарбуванням та шліфуванням машин.
Роман рано втратив батьків. Коли у 2017 році він зустрів свою майбутню дружину Ольгу, прагнув створити щасливу міцну родину. У 2020 році у них народився синочок Дмитрик. Разом мали плани на довге подружнє життя. Вони були щасливі, ділилися радощами, підтримували один одного у скрутні години. Але все зруйнувалося в лютому 2022 року.
В грудні 2022 року разом з сім’єю був евакуйований з, тоді окупованого, Херсона. Родина оселилася в селі Пашуки Шепетівського району. Тут Роман теж не міг сидіти безділа – реставрував старі меблі.
13 квітня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. Роман Шварцман проходив службу у 121 батальйоні на Донецькому напрямку. Воював у самих гарячих точках, у самих запеклих боях, побував в оточенні, з якого вийшло лише семеро, отримав контузію.
За героїзм і мужність Романа було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою міністра оборони України «За поранення», відзнакою головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
Роман був сміливою і безстрашною людиною, справжнім воїном світла, він був вірним другом, людиною слова, людиною мужності.
Нехай світлий спомин про загиблого захисника Романа Шварцмана стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів та усіх, хто знав, любив і шанував його. Щиро співчуття родині, низько схиляємо голову в скорботі.
Вічна пам’ять захиснику України!
Слава Україні! Героям слава!
Улашанівська територіальна громада