"Я ніколи не просив розголосу, але хочу, щоб це почули всі"
Роман наголошує: він свідомий громадянин, не уникає служби і має офіційне відтермінування від мобілізації, підкріплене відповідними документами. Проте вечір 4 червня змінив усе.
На блокпості поблизу Хотина військовий з територіального центру комплектування (ТЦК) взяв документи Романа на перевірку, сів до його авто та попросив підвезти до військкомату — мовляв, щоб "перекинути документи". При вході у військкомат попросив телефон Романа... і зник. Телефон забрали, а самого медика затримали.
"Вас кидають у підвал. А потім – у повну невизначеність"
Після короткої розмови з офіцером Романа відправили на військово-лікарську комісію (ВЛК), яку він назвав "цирком". Медичне обстеження проводилось формально, без реальних аналізів. Навіть рентгена не було:
"Там просто пишуть, що ви здорові".
Коли він згадав про каміння у нирках, йому показали закриту електронну картку з підписом: "нічого нема". Доступ до медичних даних був можливий лише через SMS, а телефон у нього відібрали.
Згодом його замкнули у приміщенні без зв’язку та свободи пересування. Двері — на замку, вікно — з гратами.
"Це не підвал — але нічим від нього не відрізняється", — пише Роман.
Щоб піти до туалету, потрібно було довго стукати у двері — результат не гарантований. Воду та їжу дали лише в першу ніч. Потім — нічого.
"У тебе немає телефону, а отже немає і броні"
Кожна спроба нагадати про своє відтермінування закінчувалась однаково: "Документи? А де вони? У телефоні? Телефону нема – значить і документів нема!" В такому правовому вакуумі Роман провів кілька діб, зустрічаючи інших мобілізованих — деякі з них не мали броні, але й не переховувались, були готові служити, поки не зіткнулись з принизливим ставленням.
Один із таких хлопців — 27-річний велосипедист, якого затримали посеред дороги, відібрали телефон і не дали навіть попрощатись із дівчиною. Він, як і багато інших, пережив шок.
"Я був не проти служити, але тепер — не хочу. Я більше не хочу захищати таку країну", — сказав він.
16 годин без води, їжі та знущань
Наступним етапом став переїзд автобусом тривалістю понад 16 годин. Без зупинок, без їжі, без води. "Дайте хоч із калюжі напитись", — просили люди, — "Автобус не спиниться", — була відповідь.
Лише у пункті призначення офіцер з частини вперше поставився до них по-людськи. Він побачив документи, обурився й намагався зупинити мобілізацію Романа, щоби направити його туди, де він потрібен — у підрозділ, де вже служив.
Але документи вже були "проведені по всім наказам". Телефон повернули лише через кілька годин — його шукали серед працівників, які зникли.
"Ви позбавили солдатів навіть останньої фотографії"
Найболючішим у цій історії стало не фізичне виснаження чи обмеження волі. А відчуття, що військова система, яку Роман свідомо підтримував, сама ж знецінює своїх. Що право на людське ставлення — привілей, а не норма.
"Ви вкрали в людей не тільки зв'язок, а й момент прощання, останню світлину, яку солдат триматиме в окопі. Ви крадете навіть це. Ви крадете віру", — пише він.
"Я не мовчатиму — не через злість, а через біль"
Роман завершив свій виклад словами болю, але не зневіри. Він заявляє, що не звинувачує мобілізацію як таку. Але закликає зупинити нелюдські методи:
"Без мобілізації ми програємо війну. Але більший злочин — убивати бойовий дух своїх".
Він наголосив, що вдячний тим працівникам ТЦК, які щиро допомагали і підтримували, навіть попри обмежені можливості. Але історії, як його, не мають повторюватись.
Відповідь Чернівецького обласного ТЦК та СП
Чернівецький обласний ТЦК і СП відреагував на скандал із мобілізацією бойового медика Романа Замрія:
4 червня, в другій половині дня громадянин був зупинений на одному з блокпостів в Чернівецькій області для перевірки документів і запрошений для уточнення військово-облікових даних до 1 відділу Дністровського РТЦК та СП.
Права на відстрочку військовозобов’язаний не мав та військово-лікарською комісією був визнаний придатним до проходження військової служби.
В приміщенні взводу охорони 1 відділу Дністровського РТЦК та СП (не підвальному) перебував очікуючи на відправку.
З боку представників ТЦК та СП протиправних дій стосовно громадянина не було, вони діяли в межах закону.
5 червня військовозобовʼязаний був зарахований в команду та ввечері вибув з відділу ТЦК та СП. Наступного дня прибув у визначену військову частину для проходження служби за своїм фахом.
Щодо скарг, висловлених громадянином – дані факти перевіряються, командуванням будуть прийняті відповідні рішення щодо посадових осіб. Додаткова інформація щодо даного випадку буде надана згодом.
Хто такий Роман Замрій
Роман Замрій живе в Красилові на Хмельниччині. Він став військовим лікарем ще у 2014 році.
У 2022 році він долучився до ЗСУ як бойовий медик. Зокрема, він виконував завдання на Луганщині, Донеччині та Херсонщині.
Влітку 2023 року він звільнився з армії та влаштувався на роботу в місцевій амбулаторії.
У інтервʼю «Суспільному» він розповідав, що якщо буде потрібно, то знову піде до війська. Після розлучення він самостійно виховує трьох дітей, тому не міг повернутися на службу.
Як писало «Радіо Свобода», під час служби Замрій врятував щонайменше 700 українських солдатів на передовій, був начальником медичної служби. Указом президента від 22 січня 2024 року нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
