Легіонельоз – це важка форма пневмонії, викликана впливом бактерій легіонелла. Захворювання є дуже серйозним. Близько 10% випадків хвороби можуть бути смертельними для пацієнтів.
Особливо сприйнятливі до хвороби легіонерів літні люди, курці, особи з хронічними захворюваннями і люди з ослабленою імунною системою. Бактерія легіонелла також є причиною понтіакської лихоманки – більш слабкої форми легіонельозу, що протікає без запалення легенів.
Найчастіше перебіг понтіакської лихоманки нагадує звичайну застуду або слабку форму грипу. Своєчасне лікування антибіотиками досить швидко позбавляє від хвороби легіонерів, але у деяких хворих навіть після одужання можуть виникати ускладнення. Чим раніше почнеться терапія, тим менша ймовірність отримання серйозних ускладнень або летального результату.
Легіонельоз хоча й спостерігають повсюдно, але його вважають хворобою розвинених країн, де існують широкі можливості реалізації аерогенного зараження (кондиціонери, вентиляційні системи, сучасні душові обладнання тощо). Легіонелли також перебувають у воді та ґрунті, проте нерідкі випадки життєдіяльності таких бактерій в домашніх умовах.
Наприклад, легіонелла міститься в системах водопостачання: обприскувачах, джакузі, питних фонтанах і зволожувачах повітря та кондиціонерах. Значна кількість спалахів легіонельозу відбувається у великих будинках, оскільки складні системи водовідведення, кондиціювання і зволоження повітря дуже цьому сприяють.
Більшість людей інфікується легіонеллою в момент вдихання мікроскопічних крапель води, що містять бактерії. Спалахи легіонельозу пов’язані з такими джерелами води як гарячі і гідромасажні ванни; градирні в системах кондиціювання повітря; декоративні та питні фонтани; басейни; обладнання для фізіотерапії; водні системи в готелях, лікарнях.
Вперше була зареєстрована у США у 1976 році у вигляді спалаху на конгресі колишніх військовослужбовців Американського легіону (звідси і назва - легіонельоз). Людей вразило невідомою хворобою, яка викликала важку пневмонію. Захворіло 220 учасників з майже 4,5 тисячі осіб, 34 хворих померли.
Хвороба легіонерів зазвичай розвивається протягом 2-10 днів після потрапляння легіонелли в легені людини. Найчастіше з’являються головний і м’язовий біль, лихоманка, температура вище 38 градусів. На другий-третій день розвиваються задуха, біль у грудях, кашель з кров’ю і слизом, нудота, блювота і діарея; зміна стану психіки. При м’якій формі хвороби, понтіакській лихоманці, легені людини не страждають, а сама хвороба проявляється лише головним і м’язовим болем, лихоманці і підвищенні температури. Такі симптоми зазвичай зникають протягом двох-п’яти днів.
Питання специфічної профілактики із застосуванням вакцини знаходяться у стадії розробки. Необхідна епідеміологічна настороженість відносно контингентів підвищеного ризику інфікування. Це особи, що працюють у будівлях із кондиціонерами; особи, що здійснюють земляні роботи; ті, хто обслуговує системи водопостачання і теплоелектроцентралі.
Ефективним для запобігання розмноження легіонел є підвищення температури води до 60 °C та вище для очищення системи.
Господарська діяльність людини і забруднення довкілля привели до зміни природних умов прісноводих водойм — основної екологічної ніші легіонел, що розширило межі виживання і репродукції збудника у довкіллі. Використання води на користь сучасної цивілізації, в системах кондиціювання, при роботі гідроспоруд, що супроводжуються утворенням водного аерозолю, створило оптимальні умов для розмноження збудника і безпосередню небезпеку зараження людини.
Шепетівський районний відділ ДУ «Хмельницький ОЦКПХ МОЗ»
