Версія для друку
Розділ Культура

В Меджибожі відбувся регіональний музейний форум

Автор 29 березня 2016, 17:33
До Меджибожа на форум під назвою "Музеї в культурному ландшафті" приїхали музейники звідусіль, передає ДІКЗ "Межибіж" в Фейсбуці, в тому числі представники із Шепетівки. Проведення цієї робочої зустрічі музейників і шанувальників культурної спадщини було присвячене 45-річчю відкриття музею у Меджибізькій фортеці та 15-річчю створення Державного історико-культурного заповідника "Межибіж".
В умовах децентралізації влади та збільшення повноважень місцевих громад зростає й взаємна відповідальність як музейних і заповідних установ за збереження, вивчення і популяризацію культурної спадщини, так і відповідальність громад за успішну діяльність установ, які культурною спадщиною опікуються. Адже місцевий історико-культурний спадок робить громаду громадою, а національна історико-культурна спадщина робить державу державою. Таку спільну позицію висловили учасники у підсумковій резолюції круглого столу “Музеї в культурному ландшафті”.

Від цілковитої руїни до фортеці, яка відроджується; від маленького музею-філії до історико-культурного заповідника, який приймає тисячі туристів - про цей шлях, який долався не без труднощів, але з упевненістю, розповів директор заповідника Олег Погорілець. “Коли я щойно прийшов на посаду директора і казав, що через певний час ми будемо не тільки приймати екскурсії, а й вести археологічні розкопки, проводити науково-краєзнавчі конференції і ще робити багато проектів - мене дехто називав мрійником. Але сьогодні це стало реальністю, а мрії колективу, тобто його перспективні плани, сягають далі”, - каже він.

Нинішня робота ДІКЗ “Межибіж” базується на багаторічних напрацюваннях усіх професіоналів та ентузіастів, які віддали фортеці частку свого життя. Учасники і гості круглого столу вшанували запрошених на засідання ветеранів музею і заповідника, згадали добрим словом подвижників музейної справи і краєзнавства музейної справи Михайла Ягодзінського і Мирослава Пінчака, а заслужений працівник установи, провідний науковий співробітник, колишня завідувачка історико-етнографічним музеєм і талановитий екскурсовод Галина Медведчук отримала відзнаку “За збереження історії”.

Окрім вшанування фундаційних дат заповідника, учасники засідання обговорили проблеми і завдання діяльності музейних установ у контексті їх взаємодії з культурними ландшафтами історичних поселень та регіонів. Вони висловили підтримку тим завданням, які декларовані Міжнародною радою музеїв ICOM для проведення Міжнародного Дня музеїв - 2016: необхідності виходу музеїв за межі власних стін, перетворення їх на центри з вивчення та інтерпретації локальної спадщини, виконання ними провідних функцій у захисті, збереженні і розвитку культурних ландшафтів, у розвитку культурного туризму.

Ілюстрацією сучасних принципів реалізації завдань музейництва була доповідь Олександра Антонця (м. Суми), керівника колективу дизайнерів, у доробку якого експозиції гетьманської столиці Батурина та багатьох інших музеїв України. Саме такі сучасні принципи і технології, на думку працівників заповідника “Межибіж”, мають бути покладені в основу реекспозиції сьогоднішніх музейних залів, а головне - у пристосування до музейної діяльності палацу Сенявських-Чарторийських, відродження якого з руїни розпочато коштом обласного бюджету.

Учасниками круглого столу, зокрема, заступником голови Летичівської районної ради Василем Провозьоном і головою Меджибізької селищної ради Михайлом Демківим у ході засідання неодноразово підкреслено, наскільки цінним спадком, і водночас ресурсом краю є не тільки Меджибізька фортеця, а весь історичний та культурний комплекс, який склався навколо неї у містечку за 870 років його письмової історії. На цьому історичному фундаменті, а водночас на туристичних та просвітницьких традиціях, що склалися у заповіднику, є можливими і розвиток новоствореної місцевої територіальної громади, і утвердження Меджибожа як її центру з давніми самоврядними традиціями.

У роботі круглого столу взяли участь представники 24 національних, державних та місцевих музеїв і заповідників, дослідницьких та навчальних закладів, установ, громадських організацій, які прибули до Меджибожа з 14 міст і містечок України: Батурина, Бережан, Вінниці, Володимира Волинського, Вороновиці, Городка, Кам’янця-Подільського, Летичева, Луцька, Самчиків, Старокостянтинова, Сум, Хмельницького, Шепетівки.

Наступною нагодою, яка збере музейників для спілкування та обміну досвідом у Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж”, буде Другий регіональний музейний форум “Музей: храм муз - 2016”. Він відбудеться 17 червня 2016 року.
Коментувати...
Увійти за допомогою ( Зареєструватися? )
або опублікувати як гість
Завантаження коментаря... Коментар буде оновлено через 00:00.
  • Цей коментар не опублікований.
    · 23:45 29/03/2016
    Был я когда-то давно в музее Меджибожской крепости. Запомнились провалы в земле, в тех местах где есть подвалы и подземные ходы. Кладов нам наверно полно. Однако лезть туда очень опасно. Всё сыпется-обваливается.

    И ещё мне запомнилось, как женщина экскурсовод жаловалась на обнаглевших в корягу местных цыган. Они повадились воровать экспонаты из музея.

    Как-то, эта женщина экскурсовод поймала в зале цыганча, котороё спёрло старинную дорогущую вазу, и несло её на выход. Ну, вазу отобрали, а цыганча выставили за двери. Так оно, быдло, потом на выходе встретило эту женщину, и угрожало что ей отомстят взрослые цыгане.

    Вскоре после этого случая, в Меджибоже старый цыган застрелил нашего паренька на дискотеке. За то, что этот парень наглого цыганчёнка на место поставил. Это было последней каплей. Народ пошел палить цыганские дома.

    Цыгане побросали свои дома, и разбежались. А при погромах выявилась одна интересная особенность цыганских домов — там были хорошо замаскированные и глубокие подвалы, где цыгане гнали самогон, и химичили с наркотиками.

    Пожарным было что тушить. А милицию для усмирения беспорядков собирали со всей области.

    Короче, весёлая жизнь была в Меджибоже...