28 жовтня українці попрощалися із видатним громадським діячем Гаврилишиним Богданом Дмитровичем. На жаль переважній більшості шепетівчан ця постать невідома, бо далі свого носа намагаються не дивитись, але я все одно хочу тут залишити цей пост подяки цій видатній особистості.
Богдан Дмитрович - уособлення справжнього та щирого патріота України. Попри важку долю та вимушену еміграцію, він довів, що висока мета і наполеглива праця завжди винагороджується.
Він зумів досягти успіху на чужині і не забув за свою Батьківщину, доклав всіх зусиль до розвитку нашої країни.
В особистому спілкуванні він був надзвичайно світлою та доброзичливою людиною, вдячний долі, що мав нагоду поспілкуватись з ним.
Вже два роки тому було помітно, що Богдану Дмитровичу нелегко даються вилазки із дому, у такому віці здоров'я вже ніяке. Тим не менш він до кінця шукав нагоди передати свою мудрість та натхнення наступному поколінню українців.
В мене виникло враження, що він вже тоді був задоволений тим, що йому вдалось зробити за роки його життя і спокійно готувався до завершення свого літопису.
Додаю відео із його виступу, не сподіваюсь на велику кількість переглядів, але якщо хоч одну людину надихне цей виступ на подальші звершення, то я буду щасливий. Там до речі цікава розповідь про Януковича. Вибачте за поганеньку якісь звуку, не було змоги записати краще.