Прощалися з загиблим зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати, з квітами та на колінах. Він боровся, як герой та помер, як герой.
Вільбовець Віктор Вікторович народився 2 серпня 1988 року у селі Кривин Славутського району.
Навчався у Славутській загальноосвітній школі №6.
У 2007 році закінчив Державний навчальний заклад “Ковельський центр професійно-технічної освіти" та здобув спеціальність токар-фрезерувальник.
2007-2015 роки працював різноробочим.
У 2015 році був призваний до лав Збройних Сил України.
У 2016 році — звільнений з військової служби в запас.
2017-2022 роки працював різноробочим.
10 травня 2022 року — знову був призваний до лав Збройних Сил України. Проходив службу в 212 окремому стрілецькому батальйоні.
За час проходження служби відзначений подякою командування за сумлінне несення служби, відповідальність, впевненість при виконанні бойових завдань, високий рівень дисциплінованості.
Подальшу службу проходив у складі військової частини А0536.
24 листопада 2022 року стрілець-санітар 2-го механізованого батальйону військової частини А0536, солдат Вільбовець Віктор Вікторович вірний військовій присязі, виявивши стійкість та мужність, загинув у бою за нашу Батьківщину поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області.
У Героя залишилися лише мама.
Міський голова, виконавчий комітет та депутатський корпус Славутської міської ради висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Героя.
Вічна пам’ять Віктору!
Пам’ятатимемо кожного захисника, який заплатив найвищу ціну задля миру та спокою в нашій державі.
Герої не вмирають, а навічно вписують своє ім’я в історію України!
Пресслужба Славутського МВК.
