Один з тих, хто причетний до подій в Шепетівці в роки Української революції 1917 – 1921 рр. є Семен Голуб. Зокрема він згадується в численних краєзнавчих виданнях, таких як «Громовиці над Шепетівкою», «Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область», романі М. Островського «Як гартувалась сталь». Втім, непересічний шепетівчанин напевно не знає, хто він такий, а тим більше, який його життєвий шлях, яка його доля.

Сьогодні в Україні вперше відзначають День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Серед 2659 українців, які отримали почесне звання Праведника народів світу, є 21 людина з Шепетівщини, багато людей досі є невизнаними та невідомими.

Як на Шепетівщині відбувались розкопки давньоруського городища
Розділ Культура

Давньоруське городище у с. Городище Шепетівського району Хмельницької області відоме на археологічній карті України ще з кінця XIX ст. У 1957-1964 рр. тут було проведено широкомасштабні розкопки Галицько-Волинською архітектурно-археологічною експедицією Ленінградського відділення Інституту історії матеріальної культури АН СРСР і Ленінградським державним університетом під керівництвом М. К. Каргера.

В ці дні Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, вшановує подвиг ветеранів, а також жертв війни. Заслуговують на пам’ять й ті, хто постраждав під час окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села.

Ще 32 цікавих факти та історій Шепетівки
Розділ Інше

По кількості переглядів ми бачимо, що вам дуже сподобались 50 цікавих фактів та історій Шепетівки, які підготував Музей пропаганди за спогадами Сінькова Миколи Петровича. Тому працівники музею підготували ще 32 цікавинки, тепер за спогадами Лукашенка Олександра Леонідовича 1940 р.н.

Ці сервізи бачив кожен, та не кожен знає їх історію
Розділ Культура

Різні цікаві речі передають люди до Музею пропаганди. Одні з них розповідають чиюсь родинну історію, а деякі є свідками тих чи інших подій. Нещодавно до музею потрапили предмети столового посуду та різноманітні статуетки, які користувалися неабиякою популярністю в радянські часи.

Функціонування жорстокої репресивно-каральної машини тоталітаризму на українських землях у 1929–1933 роках призвело до трагічних наслідків. На жаль, свідомість сучасного покоління не завжди сприймає усі митарства та жахіття, які пережили наші предки. Однак, суспільство не має права забувати про них. З цією метою ми й збираємо живі спогади про маловідомі й цікаві сторінки історії нашого краю.

Марко Данилович Безручко – генерал-хорунжий армії УНР, голова штабу Корпусу Січових Січових Стрільців, начальник штабу Армії. Його життєвий шлях тісно пов’язаний з Шепетівкою. Саме завдяки вмілим тактичним плануванням оборони Шепетівського залізничного вузла у квітні 1919 року Марко Безручко зажив слави видатного тактика військового мистецтва.

81 рік тому, а саме 3 квітня 1940 року, розпочалася одна із найбільших польських трагедій ХХ століття під назвою «Катинський розстріл». У Смоленській, Тверській та Харківській областях протягом квітня-травня того року за наказом радянського керівництва без суду поетапно були страчені понад 20 тисяч кадрових та мобілізованих офіцерів польської армії.

Як на Шепетівщині мацу виготовляли
Розділ Культура

Серед еспонатів нашого краєзнавчого відділу є такий, що відразу привертає увагу відвідувачів своєю дивною конструкцією. Це пристрій для виготовлення маци (XX ст.), який передала до нашого музею Мельц Алла Семенівна у 1999 році. Що це за пристрій, як і коли його використовували? Почнемо з історії та традицій.