Як на Шепетівщині мацу виготовляли
Розділ Культура

Серед еспонатів нашого краєзнавчого відділу є такий, що відразу привертає увагу відвідувачів своєю дивною конструкцією. Це пристрій для виготовлення маци (XX ст.), який передала до нашого музею Мельц Алла Семенівна у 1999 році. Що це за пристрій, як і коли його використовували? Почнемо з історії та традицій.

Історія розвитку благодійності в Україні сягає своїм корінням ще давньоруського періоду. Відтоді опіка про бідних, утримання спеціальних будинків для нужденних, будівництво храмів і монастирів стало чи не найпершим обов’язком представників князівських династій і шляхетських родів на українських землях.

В Ізраїлі комісія Меморіального комплексу Катастрофи і героїзму єврейського народу «Яд Вашем» присвоює (за життя чи посмертно) почесне звання Праведника світу тим представникам інших народів, котрі в роки Другої світової війни, рятуючи євреїв від неминучого знищення нацистами, виявили неабияку особисту мужність та продемонстрували непересічні моральні чесноти...

9 листопада у світі відзначають Міжнародний день проти фашизму та антисемітизму. Його започатковано за ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED, яка об’єднує понад 500 організацій з 49 країн і діє незалежно від політичних партій та урядів у багатьох країнах світу. Назва звучить як «Міжнародний день проти фашизму й антисемітизму». Чому його відзначають саме у цей день, які події він знаменує і наскільки актуальним є сьогодні?

Мирне населення

4 липня 1941р., після одноденних боїв, місто Шепетівка було окуповано німецькими військами. З цього часу місто стало центром Шепетівського гебітскомісаріату, до якого увійшли Шепетівський, Полонський, Берездівський та Славутський райони. Очолював гебіт – урядовий радник доктор Ворбс. Німецькою владою запроваджувався так званий «новий порядок». Вводилася комендантська година. Суворо заборонялося всьому цивільному населенню ходити по вулицях з 21 години до 5 години ранку. Крім того, наказувалося здати всю зброю та радіоприймачі. Всі жителі Шепетівки, починаючи з 15-річного віку, повинні були стати на облік «біржі праці». За невиконання розпорядження місцевої влади загрожувала смертна кара. Вводилися різного роду податки для населення.

У 1910 році в Шепетівці проживало 10 996 чоловік. З цієї кількості 7290 були чоловіками, а жінок – 3706. За національним складом населення поділялося на євреїв, яких було 6701 (60,9 %) чоловік, поляків – 1300 (11,8 %). Українців і росіян було 2995(27,3%) чоловік. Площа містечка - 380 десятин (приблизно 414 га).Сучасна Шепетівка має в 10 разів більшу площу - близько 4000 га. Житлових будинків було 1578. Нажаль не має відомостей з яких матеріалів вони були побудовані. Але є відомості чим вони були вкриті. Так, за даними статистики 34 будинки були вкриті залізом, у 350 будинків був дерев’яних дах, ще більше було під соломою – 990.

Представниця музею М. Островського у Німеччині вивчала тему геноциду євреїв Європи
Розділ Культура

Обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського завжди намагається бути в курсі останніх профільних новин та нових методів роботи. До того ж, музей працює з непростою історією ХХ століття, показуючи на прикладі автора роману «Як гартувалась сталь», яким чином радянська тоталітарна система перемелювала долі людей: когось відправляла у вічність, а когось – піднімала на п’єдестал.

В рамках такого підходу до роботи, а також із метою здобуття нового досвіду, проведення порівняння двох режимів – тоталітарного та нацистського, музейниця Інна Слєсаренко разом із 11-ма фахівцями з Києва, Запоріжжя, Білої Церкви, Ужгорода, Одеси, Нікополя, Львова, Харкова взяла участь у семінарі «Геноцид євреїв Європи і поводження з минулим на прикладі культури пам’яті в Берліні» для музейних працівників України, який проходив з 27 травня по 1 червня у Німеччині. 

Данило Щербаківський ліворуч, Павло Жолтовський праворуч
Розділ Культура

Добре знані у колах науковців-мистецтвознавців прізвища Данила Михайловича Щербаківського (1877-1927 р.н.) і Павла Миколайовича Жолтовського (1904-1986 р.р.), майже невідомі пересічним українцям, хоча без їх праць неможливо уявити історію українського народного образотворчого та прикладного мистецтва. 

Об'єднати в статті цих людей спонукало те, що обидва вони зробили безцінний внесок у дослідження та збереження пам'яток сакрального мистецтва як України і Волині в цілому, так і Шепетівщини зокрема.

Швейна фабрика у Шепетівці 1912 р
Розділ Культура
Важко сказати, коли саме оселилися євреї на Шепетівщині. Відомо, що на Волині їх поселення існували вже у XII столітті. Разом з тим, історично так склалося, що Шепетівка неодноразово, внаслідок спустошень татарської орди, польсько-шляхетських загонів воєводи Белзького, під час Північної війни (1700-1721 рр.) від шведських та польських військ, зазнавала значних руйнувань і навіть повного знищення. Як поселення Шепетівка відродилось лише в кінці XVII століття. Та основу життя євреїв на Волині підірвало повстання Богдана Хмельницького, різня ж євреїв в укріпленому місті Полонному привела до масової втечі їх на захід.
Мовний круїз «Наш скарб – рідна мова»
Розділ Культура
Щороку, 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Мова – це історія народу, його світогляду. Без своєї мови, культури немає народу. А ще, мова найважливіший засіб спілкування людей і саме із цих причин в Шепетівській центральній районній бібліотеці зібралися представники різних громад: польської, єврейської, вірменської, романської.