П'ятдесят стареньких та хворих, котрі не можуть самі себе обходити, знайшли притулок у городоцькому Будинку милосердя. Більшість мешканців цього будинку мають когось з рідних — сестер, братів, дітей. Але кожен намагається знайти аргументи, щоб виправдати їх, пояснити, чому на схилі літ живуть не у своєму родинному колі. Хоча душа, звісно, щемить.