Версія для друку
Розділ Суспільство

Від містечка – до міста обласного підпорядкування

Автор О. Покотило 18 вересня 2018, 18:21

Напередодні святкування чергового Дня міста, який вже звично називаємо Днем народження Шепетівки, переглядаємо архівні документи, що засвідчують основні віхи на шляху його адміністративного зростання.

Як свідчать акти про економічні та юридичні відносини селян в ХVІ-ХVІІ ст. перша письмова згадка про населений пункт Шепетівку датується 1594 роком. На той час вона  входила до Кременецького повіту Волинського воєводства і була володінням Андрія Ждярського.

Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року містечко Шепетівка входило до складу Ізяславського повіту Волинської губернії, а в 1866 році стало волосним центром цього повіту.  До складу Шепетівської волості входило 13 сіл. Подальшим своїм розвитком містечко зобов’язане спорудженню залізничних ліній Київ-Брест у 1873 році та Фастів-Рівне у 1892 році. Це був такий собі торгівельний острівок, "посмотрите вот здесь" лунало часто на ринках, адже георгафічне розташування приводило до міста багато іноземців. Швидкий промисловий розвиток спричинив збільшення населення.

В квітні 1923 р. в Подільській губернії (центр — м. Вінниця) на території сучасної Хмельницької області створено Кам’янецький і Проскурівський, у Волинській губернії (центр – м. Житомир) — Шепетівський округи. До Шепетівського округу входило 14 районів: Антонінський, Базалійський, Ганнопільський, Грицівський, Ізяславський, Красилівський, Ляховецький, Плужнянський, Полонський, Славутський, Судилківський, Теофіпольський, Шепетівський.

Відповідно до постанови губвиконкому від 12 травня 1923 року постановою Шепетівського окружного виконавчого комітету від 12 червня 1923 року містечко Шепетівку було перейменовано в місто Шепетівку.

Шепетівський округ був одним з найбільших індустріально-промислових регіонів не тільки Волинської губернії, але й України, що мав тяжіючих до міста Шепетівки 7 цукрових  заводів, 4 діючих крупних фаянсово-фарфорових і склозаводів, 6 крупних парових млинів і кілька десятків шкіряних, цегляних, лісопильних, скипидарних і смолокурних заводів, суконних фабрик.

У 1925 році ліквідовано губернський поділ і округи стали найвищими адміністративно-територіальними одиницями. Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року було розформовано Кам’янецький (увійшов до складу Проскурівського) та Шепетівський (увійшов до складу Бердичівського округу) округи.  В лютому 1932 року четверта позачергова сесія ВУЦВК постановила утворити на території  УРСР п’ять областей. Територія сучасної Хмельниччини увійшла до складу Вінницької області.

4 травня 1935 року ЦВК УРСР виніс постанову про утворення на території прикордонної частини Вінницької області чотирьох прикордонних округів. 22 вересня 1937 року постановою ЦВК СРСР на території трьох з них (Кам’янецького, Проскурівського та Шепетівського) створено Кам’янець-Подільську область.

12 травня 1941 року обласний центр перенесено до міста Проскурів, однак область ще тривалий час носила стару назву.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 р. м. Проскурів було перейменовано в м. Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область у Хмельницьку область.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 03 жовтня 1963 року «Про зміну категорії міст Шепетівки та Славути Хмельницької області» місто Шепетівку Хмельницької області було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування та передано у відання Хмельницької обласної (промислової) Ради, Славуту — до міст районного підпорядкування та передано у відання Шепетівської міської ради.

З метою відродження духовних цінностей, історичного минулого, піднесення патріотизму та національної свідомості жителів міста рішенням VІІ сесії Шепетівської міської ради 22 скликання № 3 від 14.12.1995 «Про герб та прапор м. Шепетівки» затверджено герб та прапор міста Шепетівки.

Наша Шепетівка цього року відзначає подвійний ювілей: 95-річчя набуття статусу міста і 55-річчя віднесення до категорії міст обласного підпорядкування. Побажаймо їй і її мешканцям процвітання!

Останнє редагування 18 вересня 2018, 18:35