Попри те, що легалізація грального бізнесу триває в Україні з серпня 2020 року, значна його частина досі знаходиться в тіні. За словами голови Всеукраїнської ради гемблінгу Антона Кучухідзе, понад 1000 казино та букмекерів працюють нелегально, не сплачуючи жодних податків. Тінізація ринку досягла критичних масштабів та шкодить державі, ліцензованим операторам і користувачам. Тому експерт вважає за необхідне активізувати боротьбу з нелегальним бізнесом. Також, на думку А. Кучухідзе, слід у найкоротші терміни унормувати тлумачення термінології, особливо стосовно визначення таких понять, як валовий гральний дохід та виграш.  

Три кроки до виходу бізнесу з тіні

На легальному гральному ринку України працює 19 компаній, більшість з них організовує азартні ігри в інтернеті. Ліцензовані бренди працюють над створенням безпечних умов для користувачів та розширюють асортимент. З метою збільшення кількості клієнтів легальні оператори використовують не заборонені законом бонусні пропозиції, такі як, наприклад, промокоди для Фавбет, фрібети, фріспіни чи надбавки до депозиту. Щоб зменшити ризики для гравців та спростити вибір легальної платформи, спеціалізовані інформаційні ресурси на кшталт BTU iGaming публікують описи казино й букмекерів та складають рейтингові списки.

Але цих заходів для протистояння нелегалам недостатньо. Потрібна державна підтримка. Досвід держав, які легалізували гральний бізнес раніше, ніж Україна, доводить, що для ліквідації тіньового сектора силових методів недостатньо. Потрібно створити такі умови, щоб компанії виходили з тіні за власним бажанням.

Для цього держава має зробити 5 кроків:

1. Знизити вартість ліцензій та податкові ставки. Суми платежів мають бути економічно обґрунтовані та збалансовані з урахуванням дохідності, рівня ризику, складності моніторингу прибутковості та вигідності інвестицій. Податкове навантаження, яке перевищує 20%, створює сприятливе середовище для розширення тіньового сектора. Бізнесу стає невигідно працювати, а гравці йдуть у нелегальні заклади, бо там виграші не оподатковуються. Оптимальний розмір податку, як показує досвід інших країн, не має перевищувати 10% від доходу. Саме така ставка запропонована в законопроєкті 2713-д.
2. Увести в дію систему онлайн-моніторингу. Контроль за діяльністю організаторів азартних ігор у режимі реального часу дасть змогу об’єктивно оцінити обсяги ринку та його доходи. Також держава зможе адмініструвати податки та притягати до відповідальності порушників закону. Крім того, прозора система моніторингу — це дієвий інструмент запобігання ігровій залежності та зниження соціальної напруги.  
3. Державна інституція, яка займається регулюванням гральної галузі, повинна мати чітко визначений статус, повноваження та відповідальність. Також регулятору потрібна матеріально-технічна база, джерела фінансування та можливість залучати профільних спеціалістів. У більшості країн регуляторну функцію виконує Міністерство фінансів. В Україні створили спеціальний орган — КРАІЛ. Проте не прописали права та обов’язки, не наділили контрольними функціями. Через це члени КРАІЛ нерідко ставали учасниками гучних скандалів. Була навіть пропозиція ліквідувати цей державний орган. Поки що законодавці пішли шляхом удосконалення законодавчої бази щодо діяльності та повноважень КРАІЛ.