У п’ятницю минулого тижня у залі Ізяславського будинку творчості дітей та юнацтва зібралися поціновувачі історії рідного краю. У цей день відбулось представлення культурологічного проєкту під назвою «ПОРТРЕТ НА ФОНІ ЕПОХИ». Першу краєзнавчу студію у рамках означеного проєкту було присвячено 305-річниці від дня народження поетеси, перекладачки, філантропу, княгині Барбарі Урсулі САНГУШКО (в дівоцтві Дуніна), якій виповнилося 04 лютого 2023 року.

Українським науковцям вдалося прочитати текст унікальної свинцевої грамоти ХІІ століття, знайденої архітектурно-археологічною експедицією минулого року під час розкопок у Шепетівсьому районі. Фахівцям знадобився майже рік, аби розгорнути щільні сувої стародавньої знахідки, зафіксувати, розчистити, вивчити текст і розшифрувати його.

У Старовижівському народному краєзнавчому музеї, що у Волинській області, зберігається цікавий експонат - фляга червоноармійця, який служив у козачому полку Вермахту. На службу до нацистів росіянин став саме у Шепетівці. Не дуже в'яжеться з нинішньою російською пропагандою чи не так?

У межах музейних занять з народознавства, зокрема вивчення традицій і мистецтва Хмельниччини, а також з метою психологічної реабілітації за допомогою арт-терапії, у Музеї пропаганди відбувся майстер-клас з самчиківського розпису.

Працівники Національного природного парку «Мале Полісся» здійснили польові дослідження в межах околиць села Брику́ля Ленковецької сільської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області. Зокрема, обстежено природні та штучні декоративні насадження, які розміщені навколо, збудованого у 1910 році, а нині занедбаного будинку лікаря В.Ф. Клопотовича.

Минуло 105 років від початку Українських визвольних змагань, які стали важливими для українців завдяки проголошенню Української Народної Республіки. Як зазначив український історик Георгій Касьянов, саме тоді назва «Україна» стала офіційною назвою держави, а «українське питання» було поставлене у центр світової політики.

15 травня – День пам'яті жертв політичних репресій, тож сьогодні ми пригадаємо трагічні події нашої історії радянського періоду і вшануємо пам’ять людей, які стали жертвами комуністичного терору.

92 роки тому на теренах північної частини Хмельниччини відбулися масові селянські виступи проти колективізації. Згодом ці виступи переросли у антирадянські повстання. Фактично з нашого регіону вони поширилися на всю радянську Україну і тривали аж до осені 1932 р. Лише з початком голоду 1932-1933 рр. ці повстання згасають. Сьогодні деякі історики називають ці заворушення селянським «майданом». Про причини, хід подій та наслідки антиколгоспних виступів на Шепетівщині мова піде далі.

У ХХ ст. радянська влада на державному рівні і на повну потужність застосовувала пропаганду як засіб насадження комуністичної ідеології, контролю суспільства та втілення власних завдань. Вона працювала для створення своєї моделі світу, користуючись різноманітними методами та інструментами, існувала в різних сферах життєдіяльності та здійснювала вплив на людину майже від народження. А також цілеспрямовано переконувала, що "наш" світ не тільки є більш правильним, але й справедливим, на відміну від "чужого".

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Малий Державний Герб України − один із трьох офіційних символів нашої держави, а у 1996 році його статус був закріплений і в Конституції. Це стало завершальним етапом символічної візуалізації української державності — маючи гімн, Прапор і герб, Україна могла повною мірою презентувати себе в світі.