Версія для друку
Розділ Культура

Як на Шепетівщині мацу виготовляли

Автор Лілія Линник 30 березня 2021, 17:21

Серед еспонатів нашого краєзнавчого відділу є такий, що відразу привертає увагу відвідувачів своєю дивною конструкцією. Це пристрій для виготовлення маци (XX ст.), який передала до нашого музею Мельц Алла Семенівна у 1999 році. Що це за пристрій, як і коли його використовували? Почнемо з історії та традицій.

Песах як найдавніше з єврейських релігійних свят, символізує пробудження природи та оновлення світу. Кульмінаційним моментом святкування єврейської пасхи є вечірня трапеза (седер) в першу і в другу ночі свята. Головні атрибути вечірньої трапези – маца і кошерне вино. Під час седера у певній послідовності євреї читають тору мовою івриту, а саме оповідання про вихід з Єгипту. Мацу куштують на згадку про те, що під час виходу ізраїльтяни пекли прісні коржики. Єдиними інгредієнтами маци є борошно і вода. Маца може мати або прямокутну, або круглу форму, і виготовляється з тіста, процес бродіння якого був перерваний, що здійснюється шляхом дуже швидкого виготовлення і випічки.

Є три різні якості маци:

  • найвища якість – це коли пшеницю оберігають від контакту з водою з моменту жнив. Ця маца вважається високодуховним продуктом і має назву “шмура”;
  • наступна трішки нижча – борошно оберігають від зіткнення з вологою з моменту помолу;
  • є ще й найпростіша якість маци, коли вона виготовляється з борошна, придбаного в магазині.

Весь процес, від приготування борошна до випічки, не повинен перевищувати 18 хвилин. До борошна сіль не додається.

У 1838 році француз Айзек Зінгер винайшов першу машину для виготовлення маци, з появою якої виникло багато суперечок. Рабини обговорювали питання духовності й кошерності страви, яка вийшла з машини, а не приготована руками. Адже особливісттю приготування маци в машині - необхідність ретельно її чистити між випіканнями, щоб жодна крихта з попереднього хліба не попала в нове тісто, тому що це може спричинити закваску. Деякі рабини вважали, що машинна маца не може узгоджуватися з єврейським законом, оскільки в людини немає можливості керувати кожною стадією цього процесу. Більш того, у машини, з її численними деталями, є багато місць, де шматочки тіста можуть прилипнути і забродити.

Інші вважали, що машинна маца краща, оскільки весь процес її готування був прискорений, тим самим ймовірність того, що тісто закваситься, тут набагато менша. Зрештою, використання машинної маци було дозволено, хоча найскрупульозніші віруючі використовують протягом всього Пейсаха мацу тільки ручної роботи.

У 1888 році литовський мігрант Дов Бер відкрив першу фабрику з виробництва маци в штаті Огайо. Взявши прізвище Манішевич, він назвав фабрику B. Manischewitz Company.

Хто і як вживає мацу

Маца, приготовлена для повсякденного вживання, доступна в продажі завжди, маца, яка приготовлена для вживання на свята має спеціальну етикетку “Кошерно для Песах”.

Цікаво, що кожен прямокутник маци має в собі 111 калорій. Мацу можна також зробити “багатою”, додаючи сік, масло, вино або яйця. Вона буде набагато смачніша, але під час седеру її вживати неможна.

Мацу вживають не лише євреї, багато хто любить ці хлібці та вживає іх щоденно. Вона легка і тому не шкодить фігурі та здоров’ю. Є компанії, які випускають мацу з додаванням різних смаків, гостру мацу, як снеки та, навіть, мацу в шоколаді.

Мацу споживають у такому виді, як вона є, або готують з неї різні страви, наприклад, мацебрай (виготовляється із маци, молока та яєць, обсмажується на маслі. Подається як основна страва або як десерт посипана цукром та корицею). При здрібнюванні маци утворюється “мацове борошно”, з якого випікають різні вироби.

Деталі пристрою для виготовлення маци, представленого в експозиції краєзнавчого відділу, виготовлені із металу та дерева. На прямокутній основі закріплені металеві стержні-підставки для чотирьох валів що рухаються. Два з них гладенькі, інші два – з металевими зубчиками. Валики приводяться в рух за допомогою ручки. Окремо є важкий металевий циліндр з деревяними ручками, для розкачування тіста.

Коли євреї відроджують традиції пасхального Седера, вони в такий спосіб підтверджують, що беруть участь у своєму особистому визволенні, забезпечують істинну свободу своїм дітям і дітям своїх дітей.

Пасхальна Агада зобов’язує приймати у себе обездолених і потребуючих, пригостити їх, а якщо треба й обігріти, дати одяг, притулок. У ній також говориться:

“Хоча покоління йде, інше покоління приходить, держава зникає, інша з’являється, одне переслідування закінчується, інше відроджується, але Ізраїль перебуває вічно, він не був залишеним, він не зник і не зникне”.

Завідувачка краєзнавчим відділом Лілія Линник