Історія України, як і будь якої іншої держави, – це тісне переплетіння регіональних візій минулого у єдине ціле. Для того, щоб зрозуміти регіональний контекст історії на перший план виходить краєзнавство. Краєзнавство, як наука, починає розвиватись на теренах України ще з ХІХ ст., як перший етап національного відродження. У ХХІ ст. значно розширюється методологія та можливості цієї науки, єдиним залишається завдання – пізнати регіональні особливості плину історії. Одним із визначних краєзнавців Шепетівщини був Олександр Леонідович Лукашенко.

Андрій народився 2 лютого 1978 року. В 1985р. Андрій пішов до першого класу Великомедведівської початкової школи. Згодом продовжив навчання в Травлинській середній школі. Був звичайним хлопчаком. Мав багато друзів, з якими купався в ставку, гасав курними дорогами на велосипеді, допомагав батькам по господарству та мамі на фермі.

5 років тому 15 липня 2014 року обірвалась життєва дорога шепетівчанина учасника АТО Коваля Максима Олександровича. Йому було лише 20 років – пора молодості, розквіту сил..Не збулись Максима плани, мрії, не судилось зустріти кохання, мати діток.. Його поглинула страшна, несправедлива війна.

Шепетівщина багата своїми талановитими уродженцями: серед них є і актори, і громадсько-політичні діячі зі світовим ім’ям. Ми знаємо їх життєвий шлях, діяльність, яка не завжди напряму пов’язана із Шепетівкою. На превеликий жаль, досить часто ми згадуємо про людей, коли про них залишається лише спогад, а живе спілкування вже не можливе. Саме так сталось із Володимиром Альбіновичем Марцинковським, який був відомий усій Україні та за її межами, але забутий на рідній землі: про нього не писали в місцевих газетах, не згадували у школах, про нього пам’ятали лише його рідні, яким він завжди надсилав свої наукові праці.

Бортовий технік майор Руслан Мазунов зробив крок у вічне безсмертя 24 червня 2014 року – «...близько 17.00 ракетою переносно-зенітного комплексу було збито вертоліт Мі – 8МТ 16-ої бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗС України, що виконував політ на армійський блокпост біля гори Карачун. Вертоліт був уражений відразу після зльоту, вибухнув у повітрі і впав, палаючий, на землю. Екіпаж з трьох осіб і 6 пасажирів, які були на борту, загинули. Склад екіпажу: командир вертольота – підполковник Андрій Бєлкін, льотчик – штурман – капітан Дмитро Шингур, бортовий технік - майор Руслан Мазунов.

У ці весняні дні все тривожніші новини з фронту. Майже кожного дня сумні повідомлення про поранених, загиблих. Чиїсь обірвані війною життя, покалічені долі, горе та біль матерів, рідних…

Андрій Біленький, захисник України, загинув у зоні АТО 20 квітня 2016 року. Йому було лише 33 роки – пора молодості, зрілості, змужніння. Він мав багато життєвих планів, мрій, та все перекреслила війна. Пройшов рік без сина, без чоловіка, без батька, без брата... без хорошої людини. Біль втрати не вщухає.

Числюк Валерій Анатолійович. Доки живе пам'ять, доти живуть герої
Розділ Інше
3 грудня минув рік з дня загибелі в зоні АТО нашого земляка Числюка Валерія Анатолійовича. У краєзнавчому відділі відбувся урок «Доки живе пам'ять, доти живуть герої», на якому були присутні мама Любов Іванівна, рідні, близькі героя, студенти та викладачі Шепетівського професійного ліцею, працівники музею. Мама поділилася спогадами про сина, студенти розповіли, як бережуть пам'ять про Числюка В.А. Науковий співробітник музею Юхимович Л.Д. за допомогою фото, документів, які зберігаються в музеї, відтворила життєвий шлях захисника України. 
0
репостів
0
репостів