війна

Шепетівським міськрайонний судом Хмельницької області ухвалено рішення яким задоволено заяву громадянки про встановлення факту смерті її батька, громадянина Л., який проживав на тимчасово окупованій території України.

Лише 23 роки життя відміряла доля Гаврилюку Сергію Євгеновичу, уродженцю с.Червоний Цвіт Шепетівського району.

15 липня минає шість років з дня загибелі в зоні АТО шепетівчанина старшого сержанта 24-ї механізованої бригади Коваля Максима Олександровича. Шість років болю, смутку…

Мирне населення

4 липня 1941р., після одноденних боїв, місто Шепетівка було окуповано німецькими військами. З цього часу місто стало центром Шепетівського гебітскомісаріату, до якого увійшли Шепетівський, Полонський, Берездівський та Славутський райони. Очолював гебіт – урядовий радник доктор Ворбс. Німецькою владою запроваджувався так званий «новий порядок». Вводилася комендантська година. Суворо заборонялося всьому цивільному населенню ходити по вулицях з 21 години до 5 години ранку. Крім того, наказувалося здати всю зброю та радіоприймачі. Всі жителі Шепетівки, починаючи з 15-річного віку, повинні були стати на облік «біржі праці». За невиконання розпорядження місцевої влади загрожувала смертна кара. Вводилися різного роду податки для населення.

Ці рядки із поетичної присвяти поетеси Віри Кухарук майору Мазунову Руслану Олександровичу, бортовому авіаційному техніку 16 окремої бригади армійської авіації, який загинув під Слов’янськом в районі гори Карачун. Страшна подія сталась шість років тому 24 червня 2014 року...

Сьогодні відбулось покладання квітів до меморіального комплексу «Вічний вогонь» з нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Про це повідомили у пре-служба Шепетівської міської ради.

З кожним роком, прожитим нами після початку російсько-української війни на Донбасі, очікування миру стає все більш болісним. Вже сьомий рік на війні гинуть сини України. Безповоротні втрати вимірюються тисячами. Обов’язок кожного українця – пам’ятати про тих, хто віддав життя за наш мир і спокій. 19 червня – день пам’яті Народного Героя України, полковника Ляшенка Ігоря Вікторовича, командира першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

18 травня міський голова Михайло Полодюк зустрівся з матерями бійців АТО та ООС, наших земляків,  які загинули на сході, захищаючи нашу Батьківщину.

Інколи здається, що пожовтілі від часу фронтові листи - солдатські трикутнички та листівки й досі пахнуть порохом і димом, адже писав їх солдат в перерві між боями, на межі життя і смерті. І в ці хвилини він думав про ті місця, де народився, де залишив матір, дружину, дітей, сестру чи кохану. Пам'ять про найрідніших людей підтримувала його в найважчі часи, давала йому сили вистояти, перемогти.

Відбулося покладання квітів до пам’ятника бойової слави «Танк Т-34», братських могил радянських воїнів на міському кладовищі, військовополонених по вулиці Шешукова, меморіальних комплексів «Вічний вогонь», «Братська могила жертв нацизму – 603 км».