На сьогоднішній день продовжуються процеси всихання інтродукованих (створених за межами природного ареалу) ялинових насаджень. Внаслідок значного підвищення середньорічних температур, зменшення кількості опадів протягом вегетаційного періоду, створюються сприятливі передумови для розвитку осередків шкідників та хвороб лісу.
З метою оцінки санітарного стану, виявлення осередків шкідників та хвороб лісу на підприємствах Хмельницького ОУЛМГ у 2017 році, проведено поточне лісопатологічне обстеження (в тому числі, за участю спеціалістів ДСЛП «Вінницялісозахист») на площі – 25 713 га.
Раніше, починаючи з середини 2000-х років, ми протягом багатьох років проводили хімічну обробку дубових насаджень, що пошкоджувались під час весняного масового льоту імаго хруща травневого. Значне розповсюдження цього шкідника було зумовлене наявною кормовою базою ідеальною для розвитку личинки хруща – значними площами нерозораних земель сільськогосподарського призначення. На сьогодні на Хмельниччині майже не залишається необроблених сільгоспугіддь, та й холодні весни останніх років відчутно стримують розвиток цього шкідника. Тому, в зв’язку з відсутністю високого рівня загрози об’їдання хвоє- та листогризучим шкідниками хімічні винищувальні заходи боротьби із застосуванням аерозольної установки ГАРД в лісонасадженнях не проводяться.
Профілактичними біологічними заходами боротьби (розвіщування штучних гнізд для птахів – близько 5000 шт, розселено та огороджено 900 мурашників) охоплено площу 3,2 тис. га.
Загальна сума коштів, використаних на проведення лісозахисних заходів у першому півряччі 2017 року, складає 292 тис. га.
Разом з тим, якщо останніми роками ми можемо констатувати затухання активних осередків таких листогризучих шкідників як хрущ та дубовий похідний шовкопряд, а з хвоєгризучих - звичайного та рудого соснових пильщиків, то зараз перед державними лісогосподарськими підприємствами нашої області постала інша загроза – стрімкий розвиток та поширення осередків комплексу короїдів – типографа, шестизубого короїда та вершинного короїда) в соснових та частково ялинових насадженнях, що розташовані переважно у північній частині області – в Славутському, Ізяславському та Шепетівському районах.
Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівк
Шкідник, майже весь цикл розвитку якого проходить під корою у верхівках дерев, стрімко поширюється та уражує, ослаблені, внаслідок аномальної посушливості останніх років, соснові насадження. Пошкоджені шкідниками верхівки сосни стають відкриті для проникнення дереворуйнівних грибів.
Якщо перші осередки верхівкового короїда біли зафіксовані тількі на початку минулого року, то вже у першому кварталі цього року площа осередків перевищила 1000 га, на кінець серпня вона перевищує 3000 га, а до кінця року за прогнозами розвитку може сягнути 5000 га.
Ефективних засобів боротьби з короїдами на сьогодні не існує.
Проблему посихання соснових насаджень уражених короїдом сьогодні мають сусідні країни – Італія. Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія – там теж є ця проблема, а у сусідніх з нашою, Житомирській, Рівненський та Волинських областях площі осередків на порядок вищі, там лісівники мають справу із десятками тисяч гектарів всохлих хвойних насаджень.В Європі теж ідуть дискусії, як боротись з шкідниками не рубаючи лісу. Але як свідчить світова практика – зупинити шкідників можливо лише видаляючи ушкоджені дерева. Бо якщо ми цього не зробимо, то з кожним роком проблему будемо множити на два, а то й на три.
Часто доводиться чути, що лісівники дружать із короїдами, адже коли шкідник заселяє дерево, то лісівник його рубає. Так-от, коли йдеться про верхівкового короїда, то це не та ситуація. Він при заселенні дерева переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. В результаті розростання цих грибів деревина набуває синього, сірого або навіть чорного забарвлення. Зрозуміло, що така деревина вже не годитиметься на добрий виріб чи дошку і ціна її суттєво знижується. От, власне, й основна проблема, пов’язана із цим шкідником, – заселені ним лісосіки розробляють невчасно і технічна якість деревини унаслідок цього стрімко погіршується.
Єдина можливість зберегти товарність деревини та запобігти розповсюдженню шкідника – вчасне виявлення і оперативне проведення санітарних рубок, та спалювання порубкових залишків.
Окрім природних чинників що сприяють розвитку цих шкідників, ми маємо ще й негативний вплив фактору недосконалого законодавства, коли згідно на дотримання Закону про тваринний світ, лісогосподарські підприємства змушені дотримуватись періоду тиші, з 1 квітня по 15 червня та не проводити у цей час санітарні рубки. Але ж така “тиша” саме у цей час, дозволяє розвинутись одній із трьох річних генерацій вершинного короїда, тобто забезпечує геометричну прогресію розвитку та поширенню цього шкідника.
Польська стратегія протиборства із короїдом грунтується на боротьбі із першим поколінням шкідника, яке з’являється в травні або на початку червня. Наші екологи, які брали участь у розробці нових санітарних правил, чинних із 2016 р., ставлять собі в заслугу введення сезону тиші в лісах до 15 червня. Це – період розмноження тварин і в лісах заборонено як полювання, так і санітарні вирубування (при тому, що інші не заборонені). Отже, коли потрібно забирати з лісу заселену шкідниками деревину, лісівники не можуть вжити захисних заходів. Період тиші закінчується 15 червня, а масовий літ короїда – остання декада червня, тобто з 20 червня. Ту кількість заселених дерев, які ми маємо зараз, за тих 5 днів неможливо забрати. Є ще й другий момент – рік на рік не випадає. Короїд календаря не має, тому він буде виходити тоді, коли йому сприятимуть погодні умови. Наприклад, минулоріч, коли видався дуже теплий травень, він вийшов на початку червня. Коли молоде покоління з’явилося, то вже немає різниці, зрубають уражені дерева чи ні: ті короїди, які вже дозріли, знову паруються, і знову заселяють і атакують навколишні дерева.
У вересні минулого року під час спільного польсько-українського семінару у Раві-Руській щодо процесів всихання на одній із заселених верхівковим короїдом ділянок польські лісівники поставили запитання: чому ця сосна до цього часу не зрубана? Власне там прозвучала хороша фраза, яка окреслює відмінність боротьби із шкідниками у Польщі і в Україні: польські лісівники йдуть попереду короїда, а українські – позаду нього.
Досвід сусідів-білорусів також показує, що можна заготовляти деревину і мати здорові ліси. Білорусія потроху займає нішу України у торгівлі деревиною, оскільки експорт хвойних з України скорочується. На семінарі в Сарнах з’ясувалося, що білоруси тільки за перше півріччя 2017 р. заготовили 2,5 млн м3 деревини, при цьому насамперед забираючи пошкоджену деревину, щоб не дати їй цілком втратити технічну якість, і таким чином отримують з того ще й непоганий зиск. На початку серпня в Білорусі розширені повноваження лісгоспів для активізації боротьби із стовбуровими шкідниками, в тому числі щодо оперативного призначення санітарних рубок.
Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Верхівковий короїд є полігамним видом, тобто один самець і кілька самок, а їх може бути від двох до дванадцяти, при заселенні в дерево утворюють спільну сім’ю. Кожна самка після парування може відкладати яйця в стовбурі дерева, з яких з’являються личинки. Плодючість однієї самки коливається від 16 яєць у період згасання популяції і до 120 яєць у сприятливий період. А якщо таких самок кілька, то навіть якщо з не всіх відкладених яєць з’являться дорослі жуки, загальна кількість короїдів збільшиться у геометричній прогресії за сприятливих умов – спекотної погоди і в одновікових соснових деревостанах, які ослаблені вищою, ніж їм потрібно температурою, і низьким рівнем води. Власне те, що маємо зараз.
Другою проблемою – є всихання ясеневих насаджень що уражаються кореневими гнилями та розташовані переважно в центральній частині нашої області – в ДП “Хмельницьке ЛМГ” та ДП “Ярмолинецьке ЛГ”. Так само, ефективних засобів боротьби з цією хворобою на сьогодні не існує. Така сама проблема тількі у набагато більших масштабах є і у наших сусідів : Норвегія, Швеція, Польща, Литва, Білорусь.
І так само як із лісонасадженнями що всихають від шкодочинної дії короїдів, у випадку з кореневою гниллю ясенових насаджень, єдиною можливістю зберегти товарність деревини – вчасне виявлення пошкоджених, гинучих насаджень, оперативне проведення санітарних рубок, вилучення загиблих та пошкоджених хворобою дерев.
Отож на сьогодні загальна площа всихання – близько 5000 га.
В тому числі:
Сосна, ялина (типограф, шестизубий та вершинний короїди, малий та великий соснові лубоїди ) – 3000 га,
ясен (коренева гниль) – 1200 га.
Проведено заходи направлені на оздоровлення лісів на загальній площі – 3888 га.
В тому числі :
Суцільні санітарні рубки – 129 га.
Вибіркові санітарні рубки – 973 га.
Рубки догляду – 2777 га. Лісовідновні рубки – 9 га.
Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства
